Тема 13 Президент України — глава Української держави

Тема 13

Президент України — глава Української держави

У всіх сучасних державах функціонує інститут глави держави. Главою держави є посадова особа чи державний орган, який посідає найвище місце в ієрархії інститутів влади. Реальне місце та роль глави держави в здійсненні державної влади залежить від форми правління й того політичного режиму, який склався в країні. Глава держави може або перебувати поза іншими гілками державної влади, або бути включеним у виконавчу владу й очолювати її, або входити й до законодавчої, і до виконавчої, і навіть до судової гілок влади.

В Україні посаду Президента вперше в новітній історії було офіційно запроваджено на підставі Закону Української РСР «Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» від 5 липня 1991 р. Перша стаття цього Закону проголошувала: «Заснувати пост Президента Української Радянської Соціалістичної Республіки». Відповідно до цього Закону до Конституції Української РСР було внесено додатковий розділ, який встановлював статус Президента, його повноваження, функції, обов’язки, гарантії діяльності. Закон Української РСР «Про Президента Української РСР» від

липня 1991 р. деталізував відповідні положення Конституції. Згідно з Конституцією та зазначеним Законом Президент Української РСР визнавався найвищою посадовою особою Української держави та главою виконавчої влади. Того ж 5 липня 1991 р. було прийнято Закон України «Про вибори Президента України». Сьогодні статус Президента України визначено в розділі V Конституції України 1996 р. Він є главою держави. Це обумовлює надання йому певних повноважень стосовно органів, що входять до всіх гілок державної влади в Україні.

Згідно зі статтею 102 Конституції України Президент України виступає від імені держави, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина.

Конституція України встановлює, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років, що одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Конституція України передбачає низку умов, яким має відповідати кандидат на пост Президента України. Згідно зі статтею 103 Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. Ця стаття також передбачає певні обмеження для особи Президента України: «Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку».

Повноваження Президента України викладено в статті 106 Конституції України. Усю їх сукупність можна поділити на кілька груп:

повноваження, що визначають представництво України в державних зносинах, прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представництв інших держав і т. п.;

ті, що стосуються діяльності Верховної Ради;

ті, що стосуються призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб;

повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони країни;

пов’язані з прийняттям до громадянства України та його припиненням, наданням притулку в Україні;

установчі повноваження — утворення та ліквідація за поданням Прем’єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Для забезпечення виконання своїх повноважень Президент наділяється правом видавати укази та розпорядження, які є обов’язковими до виконання на всій території України.

Зрозуміло, що функції глави держави не можуть бути конкретизовані повноваженнями в повному обсязі. У глави держави завжди є не розкриті в Конституції повноваження, які проявляються в екстраординарних, непередбачених умовах, отримуючи де-факто визнання Верховної Ради або спираючись на судове тлумачення Конституції. Президент як глава держави вправі та зобов’язаний контролювати стійкість конституційного ладу, реальність свободи народу, єдність і цілісність державної території України. Особливістю правового статусу Президента як глави держави є те, що він особисто виконує покладені на нього Конституцією завдання та поряд із цим ініціює діяльність органів державної влади, забезпечуючи тим самим їх узгоджене функціонування та взаємодію.

Забезпечуючи та спрямовуючи діяльність усіх державних органів України та виконуючи функцію з їх координації, Президент діє лише в межах, визначених Конституцією.

Найхарактернішими для Президента України завданнями є такі:

забезпечення повноважень державної влади на всій території України;

забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади;

участь у здійсненні законодавчої, виконавчої та судової влади, що передбачено статтями 106, 107, 113–115, 128 та ін. Конституції України.

Характеризуючи конституційний статус Президента України, необхідно виходити з того, що він, отримуючи мандат на прямих загальнодержавних виборах, представляє сукупні, тобто загальні інтереси всього народу й усієї держави, тоді як Верховна Рада України представляє народ України в особі своїх виборців, тобто населення своїх округів, регіонів (тому можливе неузгодження інтересів, які виражають народні депутати). Взаємодія Президента України та Верховної Ради України має забезпечити єдність загальнодержавних і національних інтересів.

Дуже тісні взаємовідносини глава держави має з виконавчою владою, хоча, як уже зазначалося, за Конституцією України Президент України не названий главою виконавчої влади. Взаємовідносини Президента з Верховною Радою та Кабінетом

Міністрів в основному регулюються положеннями статті 106 Конституції України.

Конституція України встановлює порядок вступу новообраного Президента України на пост та підстави припинення його повноважень. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента. Повноваження Президента України припиняються достроково в разі його відставки, неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті.

Конституція встановлює, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період 90 днів з дня припинення повноважень. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом, а саме Законом України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. Частина перша статті 1 цього Закону відтворює положення частини першої статті 103 Конституції України щодо виборів Президента України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років, а частина друга встановлює, що виборчий процес здійснюється на таких засадах:

багатопартійності;

вільного та рівноправного висування кандидатів у Президенти України;

гласності та відкритості;

свободи агітації;

рівності можливостей для всіх кандидатів з боку органів державної влади місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Право висування претендента на кандидата в Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними в порядку, визначеному Законом України «Про вибори Президента України» через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, у тому числі шляхом самовисування, причому партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претендента на кандидата в Президенти України.

Організацію та проведення виборів Президента України здійснюють виборчі комісії: Центральна, яка функціонує на підставі Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 17 грудня 1997 р., територіальні, які утворюються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, і дільничні, які утворюються сільськими, селищними, міськими (міст, у яких відсутні районні ради), районними в містах радами.

Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів ця територія поділяється на 225 територіальних виборчих округів, кожен з яких включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частин. Кількість таких округів з урахуваннях адміністративно-територіального устрою та кількості населення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією.

Для проведення голосування та підрахунку голосів територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках — з меншою або більшою кількістю, які утворюються територіальними виборчими комісіями.

Вибори Президента України (чергові, позачергові та повторні) призначаються Верховною Радою України.

Для проведення виборів Президента України виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, у яких немає районних рад), районних у містах рад або органами, що відповідно до закону здійснюють їхні функції, складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці (для виборчих дільниць, які не входять до зазначених, закон передбачає інший порядок складання списків попереду). До списків виборців включаються всі громадяни України, які на день виборів до- сягли (досягнуть) вісімнадцятирічного віку, мають право голосу та на момент складання списку проживають на території відповідної виборчої дільниці.

Витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюються Центральною виборчою комісією відповідно до затвердженого нею кошторису в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України. Разом з тим кандидати в Президенти України можуть використовувати кошти особистих виборчих фондів, які утворюються в порядку, визначеному Законом України «Про вибори Президента України», для фінансування виборчої кампанії.

Важливою стадією виборів Президента України є висування та реєстрація кандидатів у Президенти. Згідно із законом право висувати претендента на кандидата в Президенти України належить партіям, які зареєстровані Міністерством юстиції України. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об’єднання кількох партій у виборчий блок, який може бути утворений двома чи більшою кількістю партій на підставі рішень партій, які об’єднались у виборчий блок для участі у виборах Президента України.

Претендент висувається партією чи виборчим блоком партій відповідно на з’їзді (конференції), що є найвищим статутним органом цієї партії, чи на міжпартійному з’їзді (конференції), делегати на який обираються членами партій, що об’єдналися у виборчий блок, відповідно до норми представництва, визначеної угодою про утворення виборчого блоку.

Претендентом на кандидата в Президенти України від партії чи виборчого блоку партій може бути як член цієї партії, так і позапартійний громадянин.

З’їзд (конференція, загальні збори) має право вирішувати питання висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не менше 200 осіб.

Претендент вважається висунутим, якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини учасників з’їзду (конференції, загальних зборів).

Висувати претендента на кандидата в Президенти України мають право також збори виборців, якщо в них беруть участь не менше 500 громадян України, котрі мають право голосу. Вони можуть проводитися за місцем проживання чи на підприємствах, в установах, організаціях. Кожен учасник зборів може запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, у тому числі самовисунутися. Висунутою зборами виборців як претендент вважається особа, за яку проголосувало не менше двох третин учасників зборів.

Реєстрація претендентів на кандидата в Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією на підставі заяв про реєстрацію претендента з доданими до них визначеними законом документами.

Якщо Центральна виборча комісія прийняла рішення про реєстрацію претендента, вона видає вповноваженій особі партії (блоку) чи зборів виборців довідку про реєстрацію претендента й необхідну кількість підписних листів установленої форми для збирання підписів виборців на підтримку претендента.

Претендент має бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як 1 млн громадян України, які мають право голосу, у тому числі не менш як 30 тис. громадян у кожному з двох третин регіонів України (Автономній Республіці Крим, області, містах Києві і Севастополі). При цьому треба взяти до уваги, що забороняється організовувати збір підписів на підприємствах, в установах і організаціях.

Після оголошення Центральною виборчою комісією в засобах масової інформації та опублікування в пресі списку кандидатів у Президенти України розпочинається передвиборна агітація, яка може здійснюватись у будь-яких формах та будь- якими засобами, котрі не суперечать Конституції України та законам України, і закінчується за 1 день до виборів.

Громадяни України, політичні партії, інші об’єднання громадян, колективи підприємств, установ і організацій мають право вільно та всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію «за» чи «проти» кандидатів на зборах, мітингах, у бесідах, у пресі, на радіо й телебаченні. Органам державної влади, у тому числі прокуратури, і органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, членам виборчих комісій, а також особам, які не є громадянами України, участь у передвиборній агітації забороняється. Закон установлює й інші обмеження на проведення передвиборної агітації.

Кандидатам у Президенти України під час проведення виборчої кампанії Законом України «Про вибори Президента України» надаються певні права та гарантії:

вони беруть участь у виборчій кампанії на рівних засадах;

мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на території України;

мають право делегувати по одному представникові до Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу;

мають право на звільнення від виробничих або службових обов’язків;

мають право на безплатний проїзд усіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) у межах території України;

їм гарантуються рівні умови й можливості щодо використання державних засобів масової інформації на території України, фінансового та матеріально-технічного забезпечення їх участі у виборчій кампанії;

під час виборчої кампанії вони не можуть бути звільнені з роботи, переведені на іншу роботу чи посаду без їхньої згоди, а також призвані на військові збори чи навчання;

відповідно до Закону України «Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб» держава забезпечує охорону кандидатів під час виборчої кампанії.

Закон України «Про вибори Президента України» також встановлює, що кандидат у Президенти України може мати в кожному територіальному виборчому окрузі по одній довіреній особі та п’ять довірених осіб, які допомагають йому в проведенні виборчої кампанії на території загальнодержавного одномандатного виборчого округу, ведуть агітацію за його обрання Президентом України, представляють інтереси кандидата у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також у виборчих комісіях.

У виборчій комісії по виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у Президенти, партій (блоків), зборів виборців — суб’єктів виборчого процесу, іноземних держав і міжнародних організацій.

Закон передбачає порядок проведення голосування й визначення результатів виборів Президента України.

Вибори визнаються такими, що не відбулися, у разі вибуття всіх кандидатів у Президенти, а обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Закон містить статті, які встановлюють умови проведення повторного голосування, повторних виборів Президента України, відповідальність за порушення виборчого законодавства.