Стаття 233. Окрема ухвала суду касаційної інстанції

1. Суд касаційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої чи апеляційної інстанцій порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень.

(Із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття дає можливість суду касаційної інстанції відреагувати на допущення судами попередніх інстанцій порушень, що не потягли за собою зміну або скасування судових рішень.

Особливості окремої ухвали суду касаційної інстанції

2. Окрема ухвала суду касаційної інстанції є формою реагування на порушення норм права судами першої та апеляційної інстанцій з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Крім того, наявність окремої ухвали враховується при оцінці діяльності судді, щодо якого її було постановлено.

Адресат окремої ухвали суду касаційної інстанції

3. Адресатом окремої ухвали суду касаційної інстанції може бути суд першої і (або) апеляційної інстанцій, які, як з'ясувалося під час касаційного розгляду, допустили порушення, що не потягли за собою зміни або скасування судових рішень (у коментованій статті помилково використано словосполучення "судом першої чи касаційної інстанцій" замість "судом першої чи апеляційної інстанцій"). Це можуть бути, наприклад, порушення строків розгляду справи, строків виготовлення судового рішення, затримка з пересиланням апеляційної скарги зі справою до апеляційної інстанції чи справи до касаційної інстанції тощо.

4. Суд касаційної інстанції не спрямовує окремих ухвал суб'єктам владних повноважень, оскільки він обставин не встановлює. Однак якщо встановлені судами попередніх інстанцій обставини дають підстави для направлення суб'єктам владних повноважень окремої ухвали, але суди попередніх інстанцій цього не зробили, на наш погляд, суд касаційної інстанції має право за аналогією застосувати статтю 166 КАСУ.