5. Засоби криміналістичної тактики
5. Засоби криміналістичної тактики
Засоби криміналістичної тактики — це власне знаряддя праці, за допомогою яких слідчий вирішує тактичні завдання розслідування злочинів.
Це — засоби його процесуальної, непроцесуальної та організаційної діяльності. Оскільки розслідування є процесуальною діяльністю, закон визначає засоби, якими користується слідчий коли фіксує, закріплює, досліджує та використовує в доказуванні інформацію. Згідно з законодавством до них належать:
— слідчі дії;
— оперативно-розшукові заходи;
— отримання пояснень;
— витребування документів;
— призначення відомчої ревізії.
Реалізація будь-якого процесуального засобу залежить від конкретної слідчої ситуації, тому криміналістична тактика розробила прийоми більш ефективного застосування процесуальних засобів.
До засобів криміналістичної тактики традиційно відносять тактичний прийом, криміналістичну рекомендацію, тактичне рішення, тактичну операцію. Це — непроцесуальні засоби, але вони розроблені на основі досягнень науки та узагальнення матеріалів слідчої практики і дозволяють ефективніше, з меншою витратою сил і засобів виконувати слідчі дії під час розслідування злочинів.
Тактичний прийом — це раціональний спосіб дії або раціональна лінія поведінки слідчого в процесі збирання, дослідження та використання доказової інформації. Тактичний прийом показує, як за допомогою тактичних заходів, логічних і психологічних прийомів слідчий збирає та використовує доказову інформацію.
Тактичний прийом буде виконувати свої функції тільки в тому разі, якщо він відповідатиме таким вимогам: 1) законність; 2) етичність; 3) науковість; 4) вибірковість; 5) пізнавальна цінність.
Тактичну сторону прийому забезпечують окремі принципи, а саме: оперативність, вибірковість, раптовість.
Тактична комбінація — це певне поєднання тактичних прийомів, організаційних та оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій та інших засобів, яке передбачає досягнення певної мети і вирішення головним чином завдань розкриття та розслідування злочинів за допомогою оперативно-розшукових засобів і зумовлене слідчою ситуацією.
Тактична операція передбачає поєднання однойменних і різнойменних слідчих дій, а іноді й організаційно-технічних заходів, спрямованих на виконання завдань розслідування в даній слідчій ситуації.
У криміналістичній теорії історія виникнення тактичних комбінацій пов’язана з концепцією правомірності «слідчих хитрощів» і «психологічних пасток», що розглядаються як різновиди тактичних комбінацій. Визначення поняття тактичної комбінації викликає заперечення з таких міркувань:
— має місце гіперболізація «слідчих хитрощів» («психологічних пасток»); фактично виходить, що «слідчі хитрощі» — це комплекси (поєднання) тактичних прийомів. Цим поняттям охоплюють і допустимі, правомірні тактичні прийоми, і засоби, дії, які порушують вимоги етичності, і навіть комплекси, групи, сукупності прийомів;
— недоцільно об’єднувати в одному понятті дві самостійні категорії — «поєднання тактичних прийомів» (система прийомів) і «поєднання слідчих (або інших) дій» (тактична операція). «Поєднання тактичних прийомів» і «поєднання слідчих (або інших) дій» переслідують різну мету і є нерівнозначними;
— в етимологічному плані термін «комбінація» тотожній терміну «система прийомів» для досягнення чого-небудь. Тактична комбінація можлива лише в рамках однієї слідчої (судової) дії і не допускає поєднання з тактичними прийомами іншої процесуальної дії.
Криміналістична рекомендація — це науково обґрунтована і апробована практикою порада, щодо вибору тактичних прийомів. Така рекомендація може підходити й до застосування при здійсненні конкретної процесуальної дії або тих чи інших техніко-криміналістичних засобів та прийомів збирання, дослідження й використання доказів.
Рекомендації можуть бути загальними, тобто такими, які можуть бути застосовні: а) будь-яким учасником доказування; б) у будь-якій ситуації незалежно від обставин справи. Рекомендації також можуть бути спеціальними — розрахованими на певного адресата (слідчого, оперативного працівника й т. п.) або на конкретну ситуацію, у тому числі й пов’язану з чисто етичними умовами проведення процесуальної дії.
Тактичне рішення — це вибір мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або на окремі її компоненти, на хід і результати процесу розслідування і його елементів. Визначення методів, прийомів і засобів досягнення мети.
Під тактичним впливом необхідно розуміти всякий правомірний вплив на той чи інший об’єкт, здійснюваний за допомогою тактичних прийомів або на основі тактики використання інших засобів і методів — як власне криміналістичних, так і запозичених з инших галузей знань.
Тактичне рішення складається із трьох частин: інформаційної, організаційної й операційної.
Інформаційна частина рішення складається під час аналізу й оцінки слідчої ситуації і її компонентів, що підлягають для реалізації процесуальних задач, задумів протидій, можливостей слідства.
Організаційна частина включає висновок про розподіл завдань, функцій, форм і напрямків взаємодії, послідовність використання наявних методів і засобів, резервних можливостей, проведення необхідних організаційно-технічних заходів.
Операційна частина — це встановлення мети тактичного впливу, умов і способів її досягнення й прогнозованих результатів реалізації тактичного рішення.
Формування частин тактичного рішення відбувається на певних етапах, що становлять процес підготовки і ухвалення тактичного рішення.