51. Класифікація допитів
51. Класифікація допитів
Класифікація видів допиту:
• за суб’єктом проведення допиту (особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя);
• за процесуальним станом допитуваної особи (допит свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого);
• за віком допитуваного (допит неповнолітнього, малолітнього, особи похилого віку);
• за послідовністю проведення (допит первинний, додатковий, повторний);
• за місцем проведення (на місці події, у кабінеті слідчого, за місцем знаходження допитуваного);
• за складом учасників допиту (слідчий, допитуваний, захисник, педагог, законний представник, спеціаліст, експерт, перекладач);в залежності від використання науково-технічних засобів (із використанням звуко— та відеозапису, без використання технічних засобів).
Допит може бути розглянутий як інформаційний процес. Інформація у процесі допиту може бути класифікована за видами:
• за суб’єктом допиту її можна поділити на такі види:
— інформація, що виходить від слідчого;
— нформація, що виходить від допитуваного;
— інформація, що виходить від інших осіб, які беруть участь у допиті.
• за функціональним призначенням на такі види:
— комунікабельно-забезпечувальну (використовують для забезпечення успішного проведення допиту та встановлення психологічного контакту з допитуваним);
— субстанціональну (спрямовану на з’ясування основних відомостей по справі, що виявляється у постановці питань, які визначаються предметом допиту);
— спонукаючу (використовується у разі, якщо допитуваний забув важливі для справи обставини або відмовився від їх викладу);
— викриваючу (покликану виявити та викрити неправдиві дані в показаннях допитуваного);
— коригуючу (дозволяє уточнити показання або виявити та усунути викривлення, які є наслідком добросовісної помилки свідка або обвинуваченого).
Інформація, що виходить від допитуваного, може бути класифікована за такими критеріями:
• за характером вираження:
— змістовна (відомості, які повідомляються допитуваним у процесії допиту);
— паралінгвістична (жести, міміка, рухи тіла, звукові явища, які супроводжують мову людини);
— мімічна (мімічні прояви, безпосередньо не пов’язані з мовою допитуваного);
— конклюдентна (рухи, указання на що-небудь, з котрих можна зробити висновок про наміри особи або її ставлення до чого-небудь);
— така, що відображає психофізіологічні реакції (почервоніння або збліднення шкіри обличчя, тремтіння рук, виступання поту та ін.);
• за характером виявлення (така, що вільно викладена, та викладена із спонуканням);
• за характером відображення дійсності (така, що відповідає дійсності, і така, що не відповідає їй).