11. Кваліфікація посткримінальної поведінки
11. Кваліфікація посткримінальної поведінки
Одним із специфічних інститутів кримінального права є норми, які стосуються поведінки особи після вчинення злочину, або як ще її називають — посткримінальної поведінки. На перший погляд видається, що така поведінка не має кримінально-правового значення — адже оцінці підлягає не те, що було після закінчення злочину, а в ході його вчинення. Однак, більш детальний аналіз показує, що це далеко не так. В цілому ряду випадків посткримінальна поведінка сама підлягає кримінально-правовій кваліфікації. Вона тягне для особи, дії якої кваліфікуються як позитивні, так і негативні наслідки.
Чинний КК істотно збільшив (порівняно з КК України 1960 р.) коло випадків, коли посткримінальна поведінка враховується при кваліфікації дій особи, яка вчинила злочин. Досить сказати, що більш ніж вдвічі збільшилося кількість норм, які регламентують звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв’язку з позитивною посткримінальною поведінкою. Разом із тим, законодавча регламентація посткримінальної поведінки в КК далеко не завжди досконала, що утруднює застосування відповідних кримінально-правових норм, визначення їх співвідношення з суміжними.
Доводиться констатувати, що в слідчо-прокурорській і судовій практиці питання застосування норм, які регламентують пост кримінальну поведінку, вирішуються неоднозначно, при цьому допускається немало помилок. Роз’яснення ж пленуму Верховного Суду України існують лише щодо окремих питань (зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку з позитивною пост кримінальною поведінкою при даванні хабара).
Разом із тим, відповідні положення в теорії кримінального права по суті не висвітлювалися. Принаймні, відсутні монографічні публікації, немає завершених дисертаційних досліджень.
Тому аналіз питань кваліфікації посткримінальної поведінки становить теоретичний і практичний інтерес, хоча пов’язаний з певними труднощами.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
§ 1. Психологічні причини злочинної поведінки
§ 1. Психологічні причини злочинної поведінки
3.2. Кваліфікація дій виконавця
3.2. Кваліфікація дій виконавця Виконавцем (співвиконавцем) за ч. 2 ст. 27 КК України вважається особа, що у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи використовуючи інших осіб, які не є суб’єктами злочину, вчинила конкретний злочин.Отож виконавцем
3.7. Кваліфікація посереднього виконавства
3.7. Кваліфікація посереднього виконавства При залученні до вчинення злочину неосудних осіб, осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності чи з інших причин не підлягають кримінальній відповідальності, співучасть відсутня. Водночас особа є виконавцем злочину,
5.3. Кваліфікація сукупності злочинів
5.3. Кваліфікація сукупності злочинів Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено (ч. 1 ст. 33 КК
5.4. Кваліфікація рецидиву злочинів
5.4. Кваліфікація рецидиву злочинів Рецидивом злочинів (від лат. re-caedere — знову впасти)[201] визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин (ч. 1 ст. 34 КК України).Основні ознаки рецидиву злочинів:• рецидив наявний, якщо особа вчинила два
6.1. Кваліфікація при юридичній помилці
6.1. Кваліфікація при юридичній помилці Загалом в теорії кримінального права виділяють два види помилок: юридичну та фактичну.Фактична помилка в кримінальному праві — це неправильне уявлення особи про об’єктивні ознаки вчиненого злочину, тобто фактичні обставини
6.3. Кваліфікація при помилці в потерпілому
6.3. Кваліфікація при помилці в потерпілому Помилка в потерпілому полягає в тому, що суб’єкт, бажаючи заподіяти шкоду одній особі, у результаті помилки заподіює шкоду іншій особі. Так, винна особа з метою помститися знайомому вбиває, як вона вважає, знайомого. Беручи до
6.7. Кваліфікація посягання при «відхиленні дії»
6.7. Кваліфікація посягання при «відхиленні дії» Кваліфікація залежить від того, чи на тотожні (рівноцінні) об’єкти було спрямовано злочинне посягання, чи ці об’єкти є різнорідними.Якщо відповідальність за бажану та реально заподіяну шкоду передбачена однією й тією ж
5.6. Кваліфікація причетності до злочину
5.6. Кваліфікація причетності до злочину Поняття та ознаки причетності до злочинуЧинний КК поняття причетності до злочину (на відміну від поняття співучасті у ньому) не містить. Таким чином, воно становить собою теоретичну конструкцію. В теорії кримінального права не
6. Кваліфікація множинності злочинів
6. Кваліфікація множинності злочинів Раніше темі розглядалися питання кваліфікації тих випадків, коли у вчиненні одного злочину приймали участь дві чи більше особи, тобто злочинів, вчинених у співучасті. В житті нерідко зустрічаються і ситуації, коли одна особа чи група
6.4. Кваліфікація рецидиву злочинів
6.4. Кваліфікація рецидиву злочинів Поняття і види рецидиву злочинівРецидив, як вже відзначалося, становить собою повторність, пов’язану із засудженням за попередній злочин. Поняття рецидиву, яке міститься в ст. 34 КК, обмежує його лише випадками вчинення нового умисного
§ 4. Кваліфікація злочинів
§ 4. Кваліфікація злочинів 1. Під кваліфікацією злочинів розуміють точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі.Кваліфікуючи злочин, ми визначаємо ту статтю КК, у якій