Стаття 293. Ставки єдиного податку

Стаття 293. Ставки єдиного податку

293.1. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі — мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

293.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку — у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку — у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

293.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої та четвертої груп платників єдиного податку встановлюється в розмірі:

1) 3 відсотки від доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків від доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

293.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої груп;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

293.5. Ставки єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

293.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

293.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

293.8. Ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (для платників третьої групи), а платники єдиного податку четвертої групи — у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

4) ставка єдиного податку, визначена для третьої та четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

г) платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, і якщо обсяг такого постачання за останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статі 181 розділу V цього Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

293.1. Даним пунктом визначено два варіанти встановлення ставок єдиного податку.

Перший варіант — встановлення фіксованих ставок, які обчислюються у відсотках до мінімальної заробітної плати. Прив’язка податкових ставок до одного з видів соціальних стандартів, який підлягає щорічному коригуванню в Законі України про державний бюджет на відповідний рік, слід розглядати як певний стабілізатор, що дозволяє запобігти інфляційних втрат податкових надходжень при встановленні фіксованих ставок в абсолютних сумах, які були характерними для спрощеної системи оподаткування фізичних осіб — суб’єктів малого підприємництва в минулому. У зв’язку з тим, що бюджетним законодавством може бути передбачена поступова зміна мінімальної заробітної плати протягом бюджетного року, для цілей визначення конкретного розміру податкових ставок враховується мінімальна заробітна плата, встановлена законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Другий варіант (відсоткові ставки) передбачає встановлення ставок єдиного податку у відсотках до податкової бази — суми доходу. Цей варіант уже застосовувався до 2012 року для єдиного податку з юридичних осіб, але до іншої бази оподаткування — виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

293.2. У цьому пункті наведений порядок встановлення фіксованих ставок єдиного податку, сфера їх застосування та конкретні розміри ставок.

Слід зазначити, що в оновленій спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності збережений порядок встановлення фіксованих ставок сільськими, селищними та міськими радами, що є цілком обґрунтованим, оскільки єдиний податок віднесено до місцевих податків і зборів (підпункт 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України).

За аналогією зі спрощеною системою оподаткування, що застосовувалася до 2012 року, фіксовані ставки встановлюються для фізичних осіб-підприємців у розрахунку на календарній місяць та можуть бути диференційовані за єдиним критерієм — видом здійснюваної підприємницької діяльності, що обумовлює встановлення на законодавчому рівні діапазону ставок.

Для різних груп платників єдиного податку встановлені різні діапазони ставок (табл. 293.2.1).

Таблиця 293.2.1

Податкові ставки для різних груп платників єдиного податку

293.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої та четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:

— 3 відсотки від доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

— 5 відсотків від доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Порівняно з аналогічними відсотковими ставками єдиного податку для юридичних осіб, що застосовувалися до 2012 року, нові ставки податку для четвертої групи платників зменшені вдвічі, що сприятиме зменшенню податкового навантаження на ці категорії платників.

293.4—293.5. Однією з проблем спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що діяла до 2012 р., була неврегульованість проблеми фінансових наслідків порушення платником єдиного податку законодавчо встановлених обмежень. Саме ця проблема вирішується в пунктах, що коментуються, шляхом застосування спеціальних підвищених ставок податку (див. табл. 14.6).

Розмір спеціальних ставок єдиного податку залежить від групи, до якої віднесений платник. Для громадян-підприємців він дорівнює розміру базової ставки податку на доходи фізичних осіб — 15 %, а для юридичних осіб — подвоєному розміру обраної ставки єдиного податку (тобто 6 або 10 %).

Базою при нарахуванні податку за підвищеними ставками є сума доходу, отриманого при порушенні таких умов застосування спрощеної системи:

— перевищення гранично-припустимого для відповідної групи платників єдиного податку обсягу доходу (відповідно до пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу);

— порушення форми розрахунків за відвантажені товари (пункт 291.6 статті 291 цього Кодексу);

— здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (пункт 291.5 статті 291 цього Кодексу);

— здійснення видів діяльності, які не внесені до Свідоцтва платника єдиного податку — для платників групи 1 та групи 2 (пункт 291.4 статті 291 цього Кодексу).

293.6—293.7. Дані пункти стосуються платників єдиного податку, віднесених до першої або другої груп, для яких органами місцевого самоврядування встановлюється фіксована податкова ставка. Розмір цієї ставки залежить від виду здійснюваної підприємницької діяльності та може бути різним (у межах регламентованих Кодексом діапазонів) на території різних територіальних громад.

Внаслідок цього на практиці виникають неоднозначні ситуації.

У випадку, коли підприємницька діяльність різних видів (на які встановлені різні ставки єдиного податку) здійснюється платниками на території однієї територіальної громади (пункт 293.6 статті 293), загальним правилом є застосування більшої зі встановлених для цих видів діяльності ставок єдиного податку.

Це ж правило застосовується й у ситуації, коли підприємницька діяльність здійснюється на території різних територіальних громад, органами місцевого самоврядування яких встановлені різні ставки для тих самих видів підприємницької діяльності (пункт 293.7 статті 293). У цьому випадку єдиний податок також має бути сплачений за максимальною ставкою.

293.8. Введена Податковим кодексом України диференціація груп платників єдиного податку в сукупності із запровадженням спеціальних підвищених ставок потребує законодавчого врегулювання особливостей застосування ставок єдиного податку, встановлених пунктами 293.3 — 293.5 статті 293, чому й присвячений аналізований пункт (табл. 293.8.1).

Таблиця 293.8.1

Варіанти дій платників єдиного податку у випадку перевищення граничного обсягу доходів, встановленого для відповідної групи

Цим пунктом встановлені також умови для вибору ставки єдиного податку платниками третьої та четвертої груп.

Так, зокрема, ставка в розмірі 3 відсотки може бути обрана:

— суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

— платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;

— суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку ПДВ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування;

— у разі постачання платниками єдиного податку, які застосовують ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, обсяг яких перевищив суму, визначену пунктом 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України, такі платники можуть зареєструватися платниками ПДВ і перейти на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 3 відсотки шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку.

Платники єдиного податку за ставкою 3 % у разі анулювання реєстрації платника ПДВ зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання відповідної заяви.

В усіх випадках відповідна заява має бути подана не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу.