§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)

Кожний юридичний процес має свою процесуальну форму, яка виступає внутрішньою формою юридичної практичної діяльності. Зовнішньою формою юридичної практичної діяльності є правові акти-документи (нормативні і процесуальні). Саме процесуальною формою впорядковується юридична діяльність і твориться юридичний процес як зміст процесуальної форми.

Процесуальна форма - система однорідних юридичних засобів, дій та операцій, визначених у процесуальному законодавстві і пропонованих учасникам юридичної діяльності для вирішення всіх питань, що виникають в юридичному процесі.

Основні ознаки процесуальної форми:

1) установлюється для впорядкування процесуальної діяльності;

2) регулюється нормами процесуального права;

3) залежить від принципів процесуального права;

4) надає процесуальні гарантії учасникам процесу;

5) має системність, що виражається в наявності програми для учасників процесу, орієнтованої на поступове досягнення мети; визначенні завдань, що мають бути вирішеними на кожному етапі процесу; встановленні кола суб’єктів і учасників, обсягу їх прав і обов’язків, процесуальних гарантій; строків і часу здійснення дій; передбаченні умов, способів і процедур прийняття і виконання рішень.

Процесуальна форма - це не тільки визначений законом порядок процесу, а й реалізація цього порядку в конкретній діяльності. Дотримання процесуальної форми органом дізнання, слідчим, судом є проявом їх високої професійно-правової культури.

Вид процесуальної форми визначається не тільки правовою формою практичної юридичної діяльності, але і цілями, завданнями і предметом розгляду в комплексі. Так, якщо предметом розгляду кримінального процесу є кримінальна справа, то наступні цілі - захист прав і законних інтересів осіб і організацій, що потерпіли від злочинів; захист особи від необґрунтованого обвинувачення, осуду, обмеження її прав і свобод. Предмет і цілі тут передбачають кримінально-процесуальну форму. Існуючий у системі загальних судів військовий суд не має своєї «військової процесуальної форми» - залежно від предмета розгляду він здійснює кримінальний або цивільний процес.

Процесуальна форма має таку структуру:

• процесуальні провадження - комплекс взаємозумовлених і взаємозалежних процесуальних дій, завдяки яким: а) утворюються процесуальні правовідносини; б) установлюються обставини виникнення юридичної справи, доказуються зібрані по ній

факти; в) оформлюється рішення у процесуальних актах; г) застосовуються заходи до виконання прийнятого рішення;

• процесуальні стадії - система взаємозалежних частин процесу, що складаються з низки послідовних юридичних дій, які характеризують динаміку розгляду заведеної юридичної справи і спрямовані на досягнення мети (результату);

• процесуальний режим - система принципів процесуального права, засобів і способів проведення юридичного процес^ гарантій реалізації його результатів. Для того щоб ефективно діяла вся система юридичної практичної діяльності, необхідно насамперед забезпечити її внутрішню організацію - процесуальну форму.

В Україні процесуальна форма визначається кодексами - Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, про адміністративні правопорушення, господарським, а також регламентами Верховної Ради, Конституційного Суду й іншими нормативно-правовими актами. Відповідним законодавством чітко названі учасники процесу, розподілені функції між ними, зазначені способи виконання цих функцій. Так, Кримінально-процесуальним кодексом передбачене коло суб’єктів, уповноважених проводити дізнання, попереднє слідство у кримінальних справах, здійснювати нагляд за слідством і правосуддям, підтримувати державне обвинувачення, виконувати вироки і рішення судів. Установлено чіткий порядок, послідовність прийняття й оформлення тих чи інших рішень у справах, уся процесуальна форма діяльності з розслідування правопорушень у цілому і розгляду справ у судах: порушення справи; попереднє розслідування; підготовка і призначення судового засідання; судовий розгляд і винесення рішення (вироку); перегляд рішення суду, що не набрало законної сили; виконання рішення (вироку); у виняткових випадках - перегляд судових рішень, що набрали законної сили. Процесуальна форма виключає будь-яку аналогію.

Процесуальна форма перебуває в нерозривному зв’язку зі змістом. Юридичний процес і процесуальна форма не можуть існувати одне без одного. Недотримання процесуальної форми є підставою для скасування раніше прийнятого рішення або неприйняття, повернення або залишення документа (позовної заяви, скарги, конституційного звернення, подання тощо) без розгляду.