§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства

Розрізняють такі відмінності між соціальним регулюванням у первісному суспільстві (нормами-звичаями) і правовим регулюванням у державі (нормами права):

Норми-звичаї первісного суспільства:

• за способом виникнення - виникають поступово у процесі спільного життя людей внаслідок багаторазового повторення суспільних відносин; суб’єктом їх утворення є вся община, первісне суспільство;

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) всієї общини, роду або племені; нормують працю їх членів на суспільні потреби; регулюють відносини у процесі загального виробництва та розподілу продуктів тощо;

• за формою зовнішнього вираження - існують в усній, формі у свідомості людей, передаються з покоління в покоління;

• за часом набрання сили - виникають і відмирають поступово, без суворо встановленого порядку;

• за засобами регулювання - не знають поділу на права і обов’язки; спочатку використовують заборони (табу), згодом - зобов’язання і загальні дозволи як засоби соціального нормативного регулювання;

• за способом забезпечення виконання - здійснюються відповідно до звички, традицій, внутрішнього переконання, громадського осуду; у разі їх порушення примус виходить від роду (вигнання з общини, тілесні покарання, страта).

Норми права в державі

• за способом виникнення - формуються в суспільстві, організованому в державу, внаслідок постійного повторювання однотипних відносин та формулюються (установлюються, деталізуються, санкціонуються) уповноваженими державними органами (в тому числі судовими);

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) соціальної групи (класу, стану, касти), що перебуває при владі; закріплюють економічну та соціальну нерівність; певною мірою регулюють загальносоціальні відносини (залежно від типу держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна тощо);

• за формою зовнішнього вираження - є письмовими документами різноманітних правових форм: нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів, правових прецедентів, правових доктрин, релігійно-правових текстів;

• за часом набрання сили - набирають сили чи припиняють дію офіційним шляхом, у суворо встановленому порядку (нормативно-правові акти, нормативно-правові договори тощо), а також у результаті індивідуального або колективного волевиявлення (індивідуальні і корпоративні договори та ін.);

• за засобами регулювання - передбачають поділ на суб’єктивні права і суб’єктивні юридичні обов’язки; установлюють правові загальні дозволи, зобов’язання і заборони як засоби правового нормативного регулювання;

• за способом забезпечення виконання - забезпечуються всіма засобами суспільного і державного впливу (переконання, заохочення і рекомендація, керівництво, контроль, особистий приклад), включаючи застосування державного примусу - у разі, якщо владні розпорядження не виконуються добровільно.