ГЛАВА 22 Галузеві, міжгалузеві та регіональні засади в управлінні
ГЛАВА 22
Галузеві, міжгалузеві та регіональні засади в управлінні
§ 1. Галузеве управління: його зміст
Галузеве управління насамперед належить до компетенції міністерств, а в областях, районах, містах — відповідних галузевих відділів і управлінь державних органів виконавчої влади.
Галузевому управлінню притаманні вертикальні (лінійні) правові відносини, інакше кажучи, відносини прямої підпорядкованості, які складаються між органами управління й керованими ними об’єктами.
Об’єктами галузевого управління є певна сукупність суб’єктів господарської, соціально-культурної чи адміністративно-політичної діяльності, що виконують функції однорідного призначення. Це визначення ґрунтується на понятті підприємства й установи як важливих об’єктів галузевого управління, створених для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб. При цьому форма власності, на якій засновано підприємство (установу), має значення лише для виявлення ступеня та форми галузевого (керуючого) впливу. Для віднесення підприємства (установи) до відповідної галузі головним є однорідність (однотипність) виробничої чи іншої діяльності.
Іншими об’єктами галузевого управління можуть бути різні структурні підрозділи даної галузі (господарські, культурні, медичні) в певних адміністративно-територіальних одиницях, підпорядковані відповідному міністерству.
Зміст галузевого управління полягає в організації ефективного функціонування підпорядкованих систем. Він охоплює комплекс централізованих і оперативних форм діяльності міністерств та органів виконавчої влади спеціальної компетенції, їх технічної політики, фінансування, науково-технічного забезпечення, роботи з кадрами, здійснення контролю й обліку.
Галузеве управління формується відповідно до особливостей конкретних секторів економіки, сфер культурної та адміністративно-політичної діяльності. Порядок його здійснення визначають у відповідних законах, які комплексно регулюють відносини галузевого характеру, положеннях про конкретні органи державного управління. Так, у соціально-культурній сфері законодавством України про освіту, про охорону здоров’я, про культуру визначено засади управління в цих галузях, спрямовані на задоволення соціальних і духовних потреб населення. Функції державного управління в різних галузях здійснюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до положень про них. В положеннях закріплено їх завдання й компетенцію, а також інші основні напрями діяльності щодо керівництва певними галузями.
В областях і районах центральні органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження через їх регіональні управління, відділи, установи тощо, а також через галузеві структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій. Така структура організації галузевого (лінійного) управління притаманна промисловості, сільському господарству та ін.
Територіальні органи міністерств і відомств України є важливою складовою частиною єдиної системи центральної виконавчої влади. Їх утворюють, реорганізовують та ліквідовують керівники центральних органів виконавчої влади. Підпорядкованість територіальних органів безпосередньо центральним міністерствам і відомствам (централізація) — в низці випадків важлива умова їх успішної діяльності, хоча деякі питання (наприклад, про призначення на посаду й звільнення з посади керівників територіальних органів) розв’язують міністерства й відомства за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади (сфера безпеки, правоохоронної діяльності, оборона). Потрібно враховувати, що деякі центральні органи виконавчої влади не мають підпорядкованих їм територіальних органів (Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва).
Безумовно, галузеве управління тісно пов’язано з міжгалузевим і регіональним управліннями, дозволяє поєднувати централізоване управління з самостійністю та ініціативою. В Концепції адміністративної реформи в Україні звертається увага на те, що належна концентрація сил у керівництві розвитком суспільства можлива лише при застосуванні галузевого принципу управління.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
§ 1. Поняття режиму законності й дисципліни в державному управлінні
§ 1. Поняття режиму законності й дисципліни в державному управлінні Законність і дисципліна — основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов’язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної. Законність можлива тільки за суворого дотримання дисципліни
§ 2. Способи забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика
§ 2. Способи забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика Законність і дисципліну в державному управлінні забезпечують трьома основними способами — проведенням контролю, здійсненням нагляду й за допомогою звернень громадян.
§ 5. Прокурорський нагляд за законністю й дисципліною в державному управлінні
§ 5. Прокурорський нагляд за законністю й дисципліною в державному управлінні Конституція України покладає на прокуратуру: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд
§ 6. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні
§ 6. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні Одним із найважливіших заходів щодо забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні є право громадян на звернення до державних органів влади, органів місцевого
ГЛАВА 21 Організаційно-правові засади державного управління
ГЛАВА 21 Організаційно-правові засади державного управління § 1. Адміністративно-правова організація й мета державного управління Управління є особливою соціальною функцією, що виникає з потреб суспільства як самодостатньої системи й здійснюється у відповідних
ГЛАВА 23 Правові засади управління економікою
ГЛАВА 23 Правові засади управління економікою § 1. Зміст державного керівництва в сфері економіки З усіх галузей і сфер, які регулюють адміністративно-правові норми, найскладнішими є ті, що належать до економіки. Формування Україною власної економічної політики
§ 5. Державний контроль і нагляд в управлінні промисловістю
§ 5. Державний контроль і нагляд в управлінні промисловістю Всі підприємства промисловості в установленому законодавством порядку здійснюють оперативний і бухгалтерський облік своєї діяльності (як господарської, так і іншої), за правильність якого посадові особи цих
§ 3. Державний контроль в управлінні торгівлею
§ 3. Державний контроль в управлінні торгівлею Додержання правил торгівлі забезпечується насамперед належною організаційною діяльністю органів управління торгівлею, підвищенням ролі торговельних підприємств у розв’язанні різних питань торгового обслуговування,
ГЛАВА 44 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях
ГЛАВА 44 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях § 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях Територія України, її населення, як і території та населення інших країн
3.3. Загальні засади призначення покарання
3.3. Загальні засади призначення покарання 3.3.1. Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання Загальні засади призначення покарання – це система встановлених законом і обов’язкових для суду вихідних вимог (відправних правил), які має врахувати суд
§ 2. Загальні засади призначення покарання
§ 2. Загальні засади призначення покарання Загальні засади призначення покарання — це система встановлених законом і обов’язкових для суду вихідних вимог (відправних правил), із яких має виходити суд при визначенні підстав, порядку та меж призначення покарання і якими