ГЛАВА 27 Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
ГЛАВА 27
Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
§ 1. Організаційно-правові засади управління
будівництвом і житлово-комунальним
господарством
Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюють із урахуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого самоврядування, що пов’язано з розмежуванням державної власності (на загальнодержавну й місцеву) та закріпленням за органами місцевого самоврядування об’єктів будівельного комплексу й житлово-комунального господарства. В діяльності по здійсненню управління сферами, що аналізуються, в нинішніх умовах господарювання відповідні органи реалізують свої функції переважно шляхом координаційних, дозвільних, контрольно-наглядових повноважень. Слід ураховувати також те, що в управлінні будівництвом і житлово-комунальним господарством переплітаються інтереси не тільки органів, які безпосередньо вирішують ці питання, а й інших, оскільки всі органи державного управління, органи місцевого самоврядування, господарюючі та інші суб’єкти ведуть будівельні роботи, а житлово-комунальне господарство здебільшого передано в підпорядкування місцевим ланкам виконавчої системи та системи самоуправління.
Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством охоплює дві важливі складові частини економіки України: будівництво й житлову сферу.
Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує створення та реконструкцію об’єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного й житлового призначення.
Управління будівництвом охоплює проведення єдиної технічної політики в галузі, планування та розробку організаційно-правових засад проектування й будівництва, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, нормування, роботу з кадрами, організацію техніки безпеки й охорону праці, проведення заходів щодо підвищення якості архітектурних і будівельних робіт, здійснення контролю за додержанням будівельних правил, норм і стандартів тощо.
Житлова сфера включає управління житловим фондом і об’єктами комунального господарства, їх утримання, будівництво й ремонт.
Житловий фонд — це сукупність жилих будинків, а також жилих приміщень незалежно від форм власності. Він складається з державного житлового фонду, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів і приватного житлового фонду.
Комунальне господарство поділяють на такі групи об’єктів: а) санітарно-технічні (водоводи, каналізація, підприємства по очищенню міст); б) енергетичні (електростанції, котельні, теплові, електричні й газові мережі); в) транспортні (тролейбуси, трамваї); г) об’єкти зовнішнього благоустрою (шляховоди, зелені насадження, мостові, набережні та ін.).
Відповідно до Концепції державної житлової політики, схваленої постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 р., спорудження, реконструкція та утримання житла є одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку країни, важливим фактором зниження соціальної напруженості в суспільстві.
Органи управління житлово-комунальним господарством організовують виконання програм розвитку галузі, забезпечують діяльність житлово-комунальних об’єктів, підбір і розстановку кадрів, проводять єдину технічну політику, здійснюють заходи щодо вдосконалення комунального обслуговування населення, промислових і соціально-культурних об’єктів, розробку й організаційне забезпечення управлінських рішень.
Особливістю управління житлово-комунальним господарством є те, що значні повноваження по управлінню цією галуззю мають місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, які, в свою чергу, приймають регіональні програми розвитку підприємств галузі та організовують їх виконання. Слід відзначити, що поступово, в міру продовження економічних реформ, здійснюватиметься перерозподіл функцій між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями в сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації.
Правові та організаційні засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством закріплено в низці актів, серед яких головними є Закони України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. та «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р., а також Указ Президента України «Про пріоритетні завдання в сфері містобудування» від 13 травня 1997 р..
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
ГЛАВА 25 Управління промисловістю
ГЛАВА 25 Управління промисловістю § 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю Промисловість — провідна галузь господарського комплексу держави, яка має за мету добування та переробку природних багатств. Від стану та розвитку промисловості залежать стан
ГЛАВА 26 Управління сільським господарством
ГЛАВА 26 Управління сільським господарством § 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке покликано забезпечувати суспільство продовольством і сировиною для промислового виробництва,
§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюють із урахуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого
§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Центральними органами державного управління будівництвом і житлово-комунальним господарством є Державний комітет комунального господарства та Державний комітет України з будівництва
§ 3. Місцеве самоврядування, будівництво й житлово-комунальне господарство
§ 3. Місцеве самоврядування, будівництво й житлово-комунальне господарство Реформування будівельного комплексу й житлово-комунального господарства потребує не тільки координації зусиль багатьох міністерств і відомств, а й перенесення центра ваги реалізації проблем
§ 4. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
§ 4. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві Однією з основних функцій Держбуду України та його органів на місцях є організація й забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю та контролю за технічним станом житлового фонду
§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві та житлово-комунальному господарстві
§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві та житлово-комунальному господарстві Адміністративна відповідальність у галузі будівництва настає за: недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування та будівництва (ст. 96
ГЛАВА 28 Управління комунікаціями
ГЛАВА 28 Управління комунікаціями § 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями У широкому плані під управлінням комунікаціями розуміють управління транспортом, зв’язком, мережами й системами паливного, енергетичного та водного постачання, тобто
§ 2. Органи управління транспортом і шляховим господарством
§ 2. Органи управління транспортом і шляховим господарством Державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України (далі — Мінтранс України), спеціально уповноважені на те органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування.
§ 8. Управління шляховим господарством
§ 8. Управління шляховим господарством Шляховий комплекс є одним із найважливіших складників кожної цивілізованої держави. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. затверджено програму створення мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК), яка
ГЛАВА 30 Управління торгівлею
ГЛАВА 30 Управління торгівлею § 1. Організаційно-правові засади управління торгівлею З метою реалізації Основних напрямів економічної політики України, розвитку конкуренції у сфері торгівлі та громадського харчування Указом Президента України «Про комерціалізацію
ГЛАВА 34 Управління освітою
ГЛАВА 34 Управління освітою § 1. Організаційно-правові засади й система освіти Конституція України в ст. 53 закріплює право громадян України на освіту. Підставою для реалізації цього права є система освіти, яка забезпечує загальноосвітню та професійну підготовку громадян
ГЛАВА 35 Управління наукою
ГЛАВА 35 Управління наукою § 1. Організація державного управління наукою Держава надає пріоритетну підтримку розвиткові науки як визначального джерела економічного зростання й невід’ємного складника національної культури та освіти, створюючи необхідні умови для
ГЛАВА 37 Управління культурою
ГЛАВА 37 Управління культурою § 1. Організаційно-правові засади управління культурою Культура як самостійна галузь соціально-культурного будівництва включає широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, закладів культури. До цієї
ГЛАВА 46 Управління юстицією
ГЛАВА 46 Управління юстицією § 1. Організаційно-правові засади управління юстицією Управління юстицією — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об’єднань, підприємств, установ,