ГЛАВА 26 Управління сільським господарством
ГЛАВА 26
Управління сільським господарством
§ 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом
Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке покликано забезпечувати суспільство продовольством і сировиною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та переробку. З урахуванням виключної значущості цієї сфери для народного господарства її віднесено до пріоритетних.
Пріоритетність соціального розвитку агропромислового комплексу забезпечує держава шляхом різних організаційно-економічних і правових заходів.
На це спрямовано концепцію Національної програми відродження села на 1995–2005 роки, схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 р. Реалізація завдань цієї концепції вимагає: проведення аграрної реформи; створення економічного механізму ринкового типу; формування багатогалузевої виробничої сфери села на сучасній технологічній основі; удосконалення структури виробництва в агропромисловому комплексі; відновлення родючості землі; раціонального використання природних ресурсів; розроблення системи законодавчих і нормативних актів; відпрацювання державної структури управління розвитком села, виходячи з міжгалузевого характеру проблем, тощо.
Верховна Рада України визначає державну політику у сфері агропромислового комплексу, встановлює правові засади його функціонування, затверджує національні та інші програми економічного, науково-технічного, соціального й культурного розвитку села, встановлює обсяги бюджетного фінансування, напрями й обсяги інвестиційної політики.
Президент України й Кабінет Міністрів України визначають потребу держави в сільськогосподарській продукції та сировині, здійснюють політику підтримки вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції, захисту внутрішнього ринку та ін. Президент України й Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та бюджетного фінансування створюють, реорганізують і ліквідують центральні та місцеві органи державного управління агропромисловим комплексом.
Органи АРК здійснюють правове регулювання відносин у сфері сільського господарства, затверджують і реалізують програми з питань соціально-економічного та культурного розвитку агропромислового комплексу й села АРК.
Відповідні функції у сфері управління агропромисловим комплексом виконують на підвідомчій їм території обласні, районні місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Так, органи місцевого самоврядування вирішують питання передачі земельних ділянок у власність; надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди; реєструють права власності, права користування землею й договори на оренду землі, вилучення (викуп) земель, стягнення плати за землю, ведення земельно-кадастрової документації; погоджують будівництво жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках. Вони також організовують та здійснюють державний контроль за додержанням земельного й природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного й місцевого значення, відтворенням лісів, вирішують земельні спори.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
ГЛАВА 25 Управління промисловістю
ГЛАВА 25 Управління промисловістю § 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю Промисловість — провідна галузь господарського комплексу держави, яка має за мету добування та переробку природних багатств. Від стану та розвитку промисловості залежать стан
ГЛАВА 27 Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
ГЛАВА 27 Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством § 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюють із урахуванням
§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
§ 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюють із урахуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місцевого
§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Центральними органами державного управління будівництвом і житлово-комунальним господарством є Державний комітет комунального господарства та Державний комітет України з будівництва
ГЛАВА 28 Управління комунікаціями
ГЛАВА 28 Управління комунікаціями § 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями У широкому плані під управлінням комунікаціями розуміють управління транспортом, зв’язком, мережами й системами паливного, енергетичного та водного постачання, тобто
§ 2. Органи управління транспортом і шляховим господарством
§ 2. Органи управління транспортом і шляховим господарством Державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України (далі — Мінтранс України), спеціально уповноважені на те органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування.
§ 8. Управління шляховим господарством
§ 8. Управління шляховим господарством Шляховий комплекс є одним із найважливіших складників кожної цивілізованої держави. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. затверджено програму створення мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК), яка
ГЛАВА 30 Управління торгівлею
ГЛАВА 30 Управління торгівлею § 1. Організаційно-правові засади управління торгівлею З метою реалізації Основних напрямів економічної політики України, розвитку конкуренції у сфері торгівлі та громадського харчування Указом Президента України «Про комерціалізацію
ГЛАВА 31 Управління фінансами
ГЛАВА 31 Управління фінансами § 1. Організаційно-правові засади управління фінансами Фінансова сфера охоплює відносини, які складаються в процесі акумулювання, розподілу та використання державних грошових коштів і забезпечує єдність усіх її компонентів (кредитної,
ГЛАВА 32 Управління зовнішньоекономічною діяльністю
ГЛАВА 32 Управління зовнішньоекономічною діяльністю § 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітичну діяльність України спрямовано на забезпечення її національних інтересів і
ГЛАВА 34 Управління освітою
ГЛАВА 34 Управління освітою § 1. Організаційно-правові засади й система освіти Конституція України в ст. 53 закріплює право громадян України на освіту. Підставою для реалізації цього права є система освіти, яка забезпечує загальноосвітню та професійну підготовку громадян
ГЛАВА 35 Управління наукою
ГЛАВА 35 Управління наукою § 1. Організація державного управління наукою Держава надає пріоритетну підтримку розвиткові науки як визначального джерела економічного зростання й невід’ємного складника національної культури та освіти, створюючи необхідні умови для
ГЛАВА 37 Управління культурою
ГЛАВА 37 Управління культурою § 1. Організаційно-правові засади управління культурою Культура як самостійна галузь соціально-культурного будівництва включає широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, закладів культури. До цієї
ГЛАВА 41 Управління обороною
ГЛАВА 41 Управління обороною § 1. Організаційно-правові засади управління обороною В адміністративно-правовій теорії та практиці державного управління до сфери адміністративно-політичної діяльності належать такі галузі, як оборона, національна безпека, внутрішні
ГЛАВА 45 Управління закордонними справами
ГЛАВА 45 Управління закордонними справами § 1. Організаційно-правові засади управління закордонними справами Державне управління закордонними справами — це діяльність органів держави, спрямована на здійснення зовнішньої політики України. Відповідно до ст. 18
ГЛАВА 46 Управління юстицією
ГЛАВА 46 Управління юстицією § 1. Організаційно-правові засади управління юстицією Управління юстицією — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об’єднань, підприємств, установ,