§ 2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій
§ 2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій
Для забезпечення безпеки населення, навколишнього природного середовища, об’єктів та споруд і уникнення або зменшення можливих економічних соціальних та інших витрат суспільства від аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій техногенного й природного походження в Україні створено єдину державну систему запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації.
Згідно з Концепцією створення єдиної державної системи запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, затвердженою Постановою КМУ від 7 липня 1995 р., основними завданнями єдиної системи запобігання є: розроблення перспективної політики в справі запобігання й реагування на надзвичайні ситуації та прийняття відповідних рішень, планування й керування процесами досягнення визначених показників техногенно-екологічної безпеки, прогнозування та виявлення потенційних джерел виникнення надзвичайних ситуацій, розроблення можливих сценаріїв розвитку подій і відповідних планів реагування на них, своєчасне інформування населення, органів державної виконавчої влади та виконкомів міських, районних у містах рад про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, здійснення заходів щодо запобігання таким ситуаціям або пом’якшення їх наслідків, створення підтримки й забезпечення необхідного рівня готовності системи реагування на надзвичайні ситуації тощо.
Єдина система запобігання забезпечує виконання відповідних завдань на державному, регіональному, місцевому й об’єктному рівнях згідно з Положенням «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. Єдина державна система запобігання й реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру — це центральні й місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи й організації з відповідними силами та засобами, які організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою захисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Функціональні підсистеми створюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади для організації роботи, пов’язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям і захистом населення й території від їх наслідків. Сили та засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого й об’єктного рівня підпорядковуються в межах, визначених законодавством, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.
Організаційну структуру й порядок діяльності функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів визначено в положеннях про них, які затверджують відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із Міністерством надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюють у АРК, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання й реагування на НС у межах відповідних регіонів. Структуру та порядок їх діяльності й підпорядкованих їм сил і засобів визначено в положеннях про них, які затверджують Голова Ради міністрів АРК, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Кожен рівень єдиної державної системи має координуючі та постійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобігання НС, захисту населення і території від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили та засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення. Координуючими органами єдиної державної системи є:
1) на загальнодержавному рівні — Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюють спеціальну урядову комісію;
2) на регіональному рівні — комісії Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;
3) на місцевому рівні — комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;
4) на об’єктному рівні — комісії з питань НС об’єкта.
Державні, регіональні, місцеві та об’єктні комісії, залежно від рівня НС, забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на НС або на загрозу НС, або на загрозу їх виникнення.
Постійними органами управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій є:
— на загальнодержавному рівні — Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
— на регіональному рівні — Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань НС та цивільного захисту населення, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
— на місцевому рівні — районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, уповноважені органи з питань НС та цивільного захисту населення;
— на об’єктному рівні — структурні підрозділи підприємств, установ і організацій або спеціально призначені особи з питань НС.
До системи повсякденного управління єдиною державною системою входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу й передачі інформації: центри управління в НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення всіх рівнів; диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій.
До складу сил і засобів єдиної державної системи можуть також залучати недержавні (добровільні) рятувальні формування.
Військові й спеціальні цивільні аварійні (пошуково-рятувальні) формування, з яких складаються зазначені сили й засоби, укомплектовують із урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше 3-х діб і перебувають у стані постійної готовності. Сили постійної готовності згідно із законодавством можуть залучати для термінового реагування в разі виникнення НС з повідомленням про це відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, керівників державних підприємств, установ та організацій.
Спеціально підготовлені сили й засоби Міноборони у виключних випадках залучають для ліквідації НС у порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану». Сили й засоби МВС України, Держкомкордону та СБУ залучають до ліквідації НС та їх наслідків у межах, що не суперечать законодавству.
Режим діяльності в надзвичайному стані запроваджують в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
13. Класифікація слідчих ситуацій
13. Класифікація слідчих ситуацій Слідчі ситуації класифікують за різними підставами, найбільш повна класифікація запропонована Л.Я. Драпкіним:— прості та складні ситуації;— проблемні та конфліктні;— типові та специфічні;— закриті та відкриті;— одноелементні та
§ 2. Поняття та види надзвичайних режимів
§ 2. Поняття та види надзвичайних режимів У певні періоди розвитку людства виникають гострі соціальні, техногенні суперечності, суперечності між природою та суспільством. Це зумовлює етнічні й соціальні, політичні та воєнні конфлікти, стихійні лиха, великомасштабні
ГЛАВА 39 Державна політика у справах сім’ї та молоді
ГЛАВА 39 Державна політика у справах сім’ї та молоді § 1. Засади й принципи державної молодіжної політики Молодіжна політика в Україні є пріоритетним напрямом діяльності держави. Її засади й принципи сформульовано в Декларації «Про засади державної молодіжної політики
ГЛАВА 44 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях
ГЛАВА 44 Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях § 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях Територія України, її населення, як і території та населення інших країн
§ 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях
§ 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях Територія України, її населення, як і території та населення інших країн світу, на жаль, не убезпечені від ризику надзвичайних ситуацій природного й техногенного
§ 3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та сфера його управління
§ 3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та сфера його управління Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
Стаття 97. Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством
Стаття 97. Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством 97.1. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної
§ 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державна реєстрація
§ 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державна реєстрація Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний громадянин України. Іноземні громадяни такого безпосереднього права не мають, хоча вони можуть брати участь у
Система объективного (позитивного) права и система законодательства: соотношение понятий
Система объективного (позитивного) права и система законодательства: соотношение понятий Система объективного (позитивного) права это внутреннее строение права, деление его на отрасли, подотрасли и институты в соответствии с предметом и методом правового
15. Дворцово-вотчинная система управления. Система кормления
15. Дворцово-вотчинная система управления. Система кормления Под дворцово-вотчинной системой управления понимается деление органов управления в зависимости от территории. При этой системе управления органы управления во дворце являлись одновременно органами
29. Приказная система управления и система местного самоуправления в период сословно-представительной монархии
29. Приказная система управления и система местного самоуправления в период сословно-представительной монархии Приказы – органы системы централизованного управления, которые первоначально развились из единоличных и временных правительственных поручений, издаваемых
86. Cудебная система и система правоохранительных органов по «Основам законодательства СССР и союзных республик» 1958 г
86. Cудебная система и система правоохранительных органов по «Основам законодательства СССР и союзных республик» 1958 г Уже с 1948 г. процессуальное законодательство СССР и республик претерпело значительные изменения:1) народные суды стали выборными;2) суды стали более
31. Система государственных органов Франции, избирательное право и избирательная система
31. Система государственных органов Франции, избирательное право и избирательная система Во Франции существует смешанное (или полупрезидентское) республиканское правление. Система органов власти во Франции построена на принципе разделения властей.Современная Франция
44. Система государственных органов Франции, избирательное право и избирательная система
44. Система государственных органов Франции, избирательное право и избирательная система Франция является смешанной (полупрезидентской) республикой, система органов власти которой основана на принципе разделения властей.Франция сегодня – это республика с сильной