2.1.4. Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності

2.1.4. Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/9 (справа про депутатську недоторканність): кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Час закінчення кримінальної відповідальності залежить від того, в якому сенсі – вузькому чи широкому (міжгалузевому) – розуміють кримінальну відповідальність. У вузькому, кримінально-правовому сенсі така відповідальність припиняється в момент закінчення відбування покарання.

Коли йдеться про кримінальну відповідальність у міжгалузевому, широкому її розумінні, закінчується вона з моменту погашення (зняття) судимості, або з іншого моменту, визначеного законом. Наприклад, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України) кримінальна відповідальність може закінчитись з моменту визнання судом визначеного ним іспитового строку таким, що минув відповідно до установлених вимог.

Щодо темпоральних меж кримінальної відповідальності існують й альтернативні думки. Дехто із фахівців вважає закінченням кримінальної відповідальності факт відбуття покарання. При цьому судимість називають не складовою відповідальності, а її наслідком.

Оскільки судимість передбачає суттєве обмеження або позбавлення певних прав та інші негативні для особи кримінально-правові наслідки, безпосередньо пов’язані із вчиненням злочину, є підстави вважати її складовою кримінальної відповідальності, але включати її до змісту останньої варто лише в широкому, міжгалузевому розумінні кримінальної відповідальності.