3.5.3. Пом’якшення призначеного покарання
3.5.3. Пом’якшення призначеного покарання
Другим видом корегування призначеного покарання є пом’якшення призначеного покарання. Саме така назва цього кримінально-правового явища найбільш чітко відображає його сутність та зміст. Називати його зниженням межі покарання недоцільно, оскільки таке зниження є лише засобом пом’якшення покарання. Про наявність пом’якшення покарання свідчать частини 1 та 3 ст. 74 КК України, відповідно до яких призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, пом’якшується шляхом її зниження до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м’який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими у ч. 1 ст. 72 КК України. Зазначена норма розрахована на усунення деяких «побічних результатів» динаміки законів про кримінальну відповідальність, зокрема, різниці в санкціях нового та попереднього законів.
З огляду на те, що пом’якшення покарання здійснюється в межах одного й того самого виду покарання, воно не може вважатися заміною одного покарання іншим. Не слід відносити пом’якшення покарання й до випадків звільнення від відбування призначеного покарання, оскільки звільнення не передбачає продовження покарання. Пом’якшення покарання якраз є продовженням покарання, але в більш м’якій його формі. Звідси й назва цього виду корегування покарання. Невипадково в ч. 1 ст. 74 КК України йдеться про пом’якшення покарання. Якби усе зводилося лише до зниження його міри, зазначене явище можна було б так і називати «зниження міри призначеного покарання». Але надалі у ч. 3 ст. 74 КК України йдеться про випадки, коли новим законом встановлюється інший, більш м’який вид покарання, до якого обов’язково слід перейти, оскільки, як відомо, закон, що пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК України). Отже, пом’якшення призначеного покарання доцільно визнавати різновидом його корегування. Передумовою пом’якшення покарання є засудження особи за вчинення злочину до певного покарання. Підставою такого пом’якшення є зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
Пом’якшення покарання (за наявності зазначених передумови та підстави) є безумовним у тому сенсі, що жодних додаткових обставин для його застосування, окрім названих вище, закон не висуває. Воно також є обов’язковим, а не факультативним.
Рекомендована література для самостійної роботи:
1. Андрушко П.П. Окремі питання вдосконалення законодавства про покарання, не пов’язані із позбавленням волі / П.П. Андрушко // Європейські громадські санкції та заходи: м-ли семінарських слухань, 11–12 квітня 2000 року. – К.: Міністерство юстиції України. Рада Європи, 2000. – С. 73–78.
2. Антипов В.В. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання: моногр. / В.В. Антипов, В.І. Антипов. – К.: Атіка, 2004. – 208 с.
3. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание / Л.В. Багрий-Шахматов. – Минск, 1976.
4. Бажанов М.И. Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров / М.И. Бажанов. – Х., 1997.
5. Беляев Н.А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Н.А. Беляев. – Л., 1963.
6. Мельник М.І. Суть кримінальної відповідальності не в суворості покарання, а в його невідворотності / М.І. Мельник // Закон і бізнес. – 1998. – 23 груд. (№53). – С. 13.
7. Музика А.А. Покарання та його застосування за злочини проти здоров’я населення: моногр. / А.А. Музика, О.П. Горох. – К.: ПАЛИВОДА, 2012. – 404 с.
8. Тютюгін В.І. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: конспект лекцій / В.І. Тютюгін. – Х., 1993. – 56 с.
9. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань: навч. посіб. / О.Г. Фролова. – К., 1997. – 205 с.
10. Хавронюк М.І. Кримінальні кодекси європейських держав про поняття покарання та його мету / М.І. Хавронюк // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К., 2005. – С. 150–158.
Запитання для самоконтролю:
1. У чому відмінність між покаранням та кримінальною відповідальністю?
2. Які ознаки покарання виокремлюються в теорії кримінального права?
3. Як визначено мету покарання в законі про кримінальну відповідальність?
4. Що таке система покарань і в чому полягає її кримінально-правове значення?
5. Які види основних покарань передбачені КК України?
6. Які покарання є виключно додатковими за КК України?
7. Що таке «змішані покарання» та які з покарань належать до їх числа?
8. Що таке загальні засади призначення покарання і в чому їх відмінність від принципів призначення покарання?
9. Які умови призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією відповідної кримінально-правової норми?
10. Який порядок призначення покарання за сукупністю злочинів?
11. Який порядок призначення покарання за сукупністю вироків?
12. Які види корегування призначеного покарання визначені кримінальним законодавством України?
13. У чому відмінність між заміною покарання більш м’яким та умовно-достроковим звільненням від покарання ?
14. У чому відмінність заміни покарання більш м’яким від пом’якшення призначеного покарання?
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
3.3.2. Принципи призначення покарання
3.3.2. Принципи призначення покарання Призначення покарання – це завершальний етап розгляду кримінальної справи, на якому відповідно до КПК України суд вирішує питання: а) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин; б) чи є обставини, що обтяжують або
3.4.3. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
3.4.3. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання Прийнятий Верховною Радою України 15 квітня 2008 року Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної
3.4.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
3.4.4. Призначення покарання за сукупністю злочинів У світі існують різні підходи, а відповідно й різні законодавчі системи призначення покарання за сукупністю злочинів: 1) система повного (абсолютного) складання покарань (коли всі покарання, призначені за окремі злочини,
3.5. Корегування призначеного покарання
3.5. Корегування призначеного покарання 3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання У Розділі ХІІ Загальної частини КК України, незважаючи на його назву «Звільнення від покарання та його відбування», регламентуються також підстави та
3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання
3.5.1. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання У Розділі ХІІ Загальної частини КК України, незважаючи на його назву «Звільнення від покарання та його відбування», регламентуються також підстави та загальний порядок здійснення двох видів
4.3. Звільнення від відбування покарання
4.3. Звільнення від відбування покарання 4.3.1. Поняття, кримінально-правова природа та перспективи оптимізації законодавчого визначення звільнення від відбування покарання Звільненням від відбування покарання є відмова від визначеного обвинувальним вироком суду
4.4.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
4.4.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання Відповідно до ст. 81 КК України під умовно-достроковим звільненням від відбування покарання слід розуміти звільнення особи від подальшого відбування призначеного їй судом покарання, яке вона
§ 1. Поняття покарання
§ 1. Поняття покарання 1. Політика держави у боротьбі зі злочинністю передбачає комплекс заходів, серед яких головну роль виконують заходи соціального, економічного, політичного, правового, організаційного та культурно-виховного характеру. У системі цих заходів певне
§ 2. Мета покарання
§ 2. Мета покарання 1. Проблема мети покарання цікавила багатьох учених-юристів і філософів, що працювали в галузі кримінального права, протягом всієї історії його розвитку. Багато запропонованих ними концепцій і теорій не дали однозначного тлумачення цієї складної
§ 2. Основні покарання
§ 2. Основні покарання 1. Громадські роботи (ст. 56 КК) — основний вид покарання, який полягає у виконанні засудженим протягом строку, встановленого вироком суду, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид та характер яких визначають
§ 3. Додаткові покарання
§ 3. Додаткові покарання 1. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК) — додаткове покарання (ч. 2 ст. 52 КК), яке не передбачене в жодній із санкцій статей Особливої частини КК і тому завжди призначається на підставі ст. 54 КК
§ 1. Принципи призначення покарання
§ 1. Принципи призначення покарання Необхідною передумовою призначення покарання є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК). Лише тоді, коли судом доведено, що особа є винною у злочині, а останньому дана у
§ 2. Мета покарання
§ 2. Мета покарання Мета покарання — це той кінцевий наслідок, до якого прагне держава, щодо ресоціалізації засудженого та запобігання вчиненню злочинів.Закон (ч. 2 ст. 50 КК) за мету покарання визнає: 1) кару за вчинений злочин; 2) виправлення засуджених; 3) запобігання
§ 7. Обчислення строків покарання
§ 7. Обчислення строків покарання Види покарань та їх строки визначені в статтях 51–64 КК. Суд, керуючись цими нормами закону, в кожному конкретному випадку призначає за вчинений злочин певний вид і розмір покарання. Виконання призначеного судом покарання вимагає точного
§ 8. Звільнення від покарання за хворобою
§ 8. Звільнення від покарання за хворобою У ст. 84 КК йдеться про три різновиди звільнення від покарання за хворобою.Перший різновид звільнення від покарання за хворобою стосується особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її
§ 4. Звільнення від покарання неповнолітніх
§ 4. Звільнення від покарання неповнолітніх КК України передбачає чотири види звільнення від покарання неповнолітніх: 1) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104); 2) звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст.