2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні

2.4.1. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні

Перший комплекс заходів застосування кримінальної відповідальності найчастіше розпочинається з виявлення злочину та його розкриття, тобто встановлення ймовірного суб’єкта його вчинення. Виявленню підлягає не лише вчинений закінчений злочин, а й готування та замах на його вчинення.

Після цього розпочинається процес притягнення підозрюваного у вчиненні злочину суб’єкта до кримінальної відповідальності, яке часто ототожнюють із її застосуванням. Насправді притягнення до кримінальної відповідальності – це ні що інше, як процес збору доказів винуватості суб’єкта у вчиненні злочину. Саму ж його вину у цьому встановлює лише суд на наступному етапі кримінально-правового реагування на вчинення злочину. При цьому уповноважені суб’єкти, які здійснюють притягнення до відповідальності, можуть вважати підозрюваного чи обвинувачуваного винним у скоєнні злочину, але їхня думка є лише фактом їх власного внутрішнього переконання і не має жодного кримінально-правового значення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 9–рп/99 (справа про депутатську недоторканність):

«... б) притягнення до юридичної відповідальності передує юридичній відповідальності;

в) притягнення до кримінальної відповідальності починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину».