2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
Філософська підстава настання кримінальної відповідальності ґрунтується на ідеї свободи волі, свободи вибору суб’єктом варіанта власної поведінки в конкретних умовах об’єктивної дійсності. Якщо суб’єкт не має вибору між вчиненням суспільно небезпечного діяння та його невчиненням, кримінальна відповідальність виключається. Матиме місце крайня потреба. Отже, з філософських позицій підставою настання кримінальної відповідальності є свобода вибору (волі).
У теорії кримінального права зазначалися фактична та юридична підстави настання кримінальної відповідальності. Фактична підстава розглядалась як факт об’єктивної дійсності, що обумовлює настання кримінальної відповідальності. Таким є факт вчинення злочину.
Прихильники цієї точки зору юридичною підставою кримінальної відповідальності вважають наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом.
У КК України 2001 року відбулося об’єднання фактичної та юридичної підстав в одну кримінально-правову норму (ч. 1 ст. 2 КК України). Це дало позитивний наслідок: припинилася дискусія щодо кримінально-правового поділу підстав настання кримінальної відповідальності на види. Отже, кримінально-правова (матеріально-правова) підстава настання кримінальної відповідальності одна: існування у діянні ознак складу злочину (ч. 1 ст. 2 КК України).
Проте слід виокремлювати й процесуально-правову (формальну) підставу, а саме: обвинувальний вирок суду, що набув чинності. Лише сукупність двох означених підстав здатна «запустити» механізм реалізації кримінальної відповідальності та чітко визначити початок її настання.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
2.1.3. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими кримінально-правовими заходами
2.1.3. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими кримінально-правовими заходами За сучасними доктринальними уявленнями сутність кримінальної відповідальності як категорії публічного права полягає в засудженні особи, яка вчинила злочинне
2.2.2. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
2.2.2. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні Щодо можливих перспектив розвитку інституту кримінальної відповідальності взагалі і її форм зокрема слід зауважити, що на цей інститут,
2.3. Підстави й умови настання кримінальної відповідальності
2.3. Підстави й умови настання кримінальної відповідальності 2.3.1. Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності Філософська підстава настання кримінальної відповідальності ґрунтується на ідеї свободи волі, свободи
2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності
2.3.3. Умови настання кримінальної відповідальності Кримінальна відповідальність настає за наявності не лише підстав для цього, а й визначених законом умов. Першою з них закон про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК України) називає відсутність недоведеності вини
5.1. Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
5.1. Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності 5.1.1. Поняття та правова природа звільнення від кримінальної відповідальності В арсеналі сучасного кримінального права, як зазначалося вище, є не лише
5.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності
5.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності 5.2.1. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям У статті 45 КК України встановлено: «Особа,
5.2.2. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
5.2.2. Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту Чинний кримінальний закон не містить поняття примирення. Немає єдиного його визначення і в юридичній літературі. Одні науковці
§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
§ 2. Підстави кримінальної відповідальності 1. При визначенні підстав кримінальної відповідальності необхідно відповісти на три запитання: 1) як обґрунтувати кримінальну відповідальність особи, яка вчинила злочин? 2) за що особа підлягає кримінальній відповідальності? та
§ 2. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
§ 2. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту — вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за соціальним змістом
§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення До осіб, визнаних неосудними щодо вчиненого ними суспільно небезпечного діяння, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру з метою їх обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню ними
§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення Кримінальне право України ґрунтується на принципі відповідальності суб’єкта злочину лише за наявності вини. Однак на практиці зустрічаються випадки, коли особа, здійснюючи конкретний акт поведінки, помиляється в його
§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності Звільнення від кримінальної відповідальності за давністю — це проміжок визначеного законом строку, що минає з моменту вчинення