2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні

2.4.2. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні

Після притягнення до відповідальності настає черга покладання кримінальної відповідальності на суб’єкта його вчинення або відмова від цього. Академік Ю.В. Баулін зазначає: «... органи державної влади спершу притягують особу до кримінальної відповідальності, а потім покладають на неї таку відповідальність». При цьому закон дає змогу за наявності законних підстав взагалі відмовитися від покладання відповідальності на суб’єкта, застосувавши до нього так зване звільнення від кримінальної відповідальності.

Покладання кримінальної відповідальності є головною, власне матеріально-правовою складовою механізму застосування кримінальної відповідальності.

Єдиний суб’єкт покладання кримінальної відповідальності відповідно до Конституції України та галузевого законодавства України – суд. Зміст покладання кримінальної відповідальності складає діяльність суду із здійснення засудження суб’єкта, притягнутого до такої відповідальності з визначенням виду й міри обмеження чи позбавлення його певних благ (або без такого). Стосовно початку засудження виникають суперечки. Дехто вважає, що така діяльність розпочинається в дорадчій кімнаті, де суд готує текст обвинувального вироку. На нашу думку, вона розпочинається раніше, а саме в момент проголошення прокурором обвинувальної промови. Вже з цього часу у суддів починає складатися думка про кримінальну відповідальність обвинувачуваного, її вид і міру.

Роль прокуратури у покладанні судом кримінальної відповідальності на особу, визнану винною у вчиненні злочину, полягає в реалізації конституційної функції підтримання державного обвинувачення в суді (п. 1 ст. 121 Конституції України).