39. Судово-біологічна експертиза

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

39. Судово-біологічна експертиза

Судово-біологічна експертиза призначається при розслідуванні і судовому розгляді різних категорій кримінальних і цивільних справ. При її виконанні використовуються досягнення біології та криміналістики, на стику яких вона виникла.

Сучасний стан судово-біологічної експертизи визначається її предметом і рівнем наукових розробок у галузі судової біології. Предметом даної експертизи є фактичні дані (обставини) кримінальної, цивільної або господарської справи, що встановлюються на основі різних наук біологічного профілю. Він визначається змістом тих питань, на які експертом-біологом можуть бути надані відповіді.

Класифікаційні завдання охоплюють питання, пов’язані з встановленням природи і таксономічної (групової) належності біологічних об’єктів; ідентифікаційні — питання про тотожність об’єктів; неідентифікаційні — питання, пов’язані з визначенням тимчасових зв’язків і стану досліджуваних об’єктів, механізму утворення на них ушкоджень, причин, що викликали зміну цих об’єктів, тощо.

Об’єктами судово-біологічної експертизи можуть бути окремі організми ботанічного і зоологічного походження, чи їх співтовариства (комплекси), частини цих організмів (органи чи комплекси органів, тканини, групи клітин чи окремі клітини), а також відомості про них, що знаходяться в матеріалах кримінальної чи цивільної справи.

Вирішення класифікаційних завдань охоплює такі питання:

Яка природа речовини (матеріалу), виявленого на предметі—носії? Якщо ця речовина належить до об’єктів біологічного походження, то яка його таксономічна належність?

Що являє собою об’єкт рослинного (тваринного) походження? До якого виду (роду, родини) рослин (тварин) він належить?

До якого виду (роду, родини) належать рослинні частки (листя, кора дерева, відщепи деревини), виявлені на предметі—носії?

Який видовий (родовий тощо) склад виявленої (вилученої) маси (порошків, сіна, повсті, вмісту пір’яної подушки)?

При встановленні групової належності або ідентичності досліджуваних об’єктів вирішують такі питання:

Чи є однаковим ботанічний склад рослин (насіння, листя), виявлених у конкретному місці і на конкретному предметі—носії, і зразків, вилучених у конкретному місці?

Чи є однаковим зоологічний склад волосся тварин (луски риб, крилець комах, залишків кісткових кістяків), виявлених (вилучених) у конкретному місці, і вилучених у визначеному місці зразків?

Чи належала дана рослина певній ділянці місцевості?