64. Перевірка показань на місці

64. Перевірка показань на місці

Проведення перевірки показань на місці є слідчою дією, яка має власну пізнавальну функцію. Слідчий має право за участю понятих, а у необхідних випадках — і спеціаліста прибути з допитаною особою на вказане місце та запропонувати їй показати обстановку, предмети, розповісти про обставини події.

Предметом перевірки показань на місці є показання, які тим чи іншим чином пов’язані з конкретним місцем. Таким місцем є: місце події; приміщення та ділянки місцевості, де готувався або вчинявся злочин; місця де сховані предмети та знаряддя злочину; місця, де переховувався злочинець або його співучасники.

Перевірка показань на місці полягає в тому, що слідчий у результаті проведення цієї дії отримує нову інформацію, яка дає підстави говорити про правдивість або неправдивість показань, які перевіряються. Доказове значення отриманої інформації оцінюється, як правило з урахуванням результатів раніше проведеного слідчого огляду місцевості.

— Інформація, яка отримується у результаті перевірки показань на місці, характеризується співвідношенням даних, які виходять з таких основних джерел:

— інформація, що міститься у показаннях, що перевіряються;

— інформація, що міститься у показаннях, які особа дає на місці перевірки;

— інформація, джерелом якої є реально обстановка на місці у її взаємозв’язку з обставинами вчинення злочину;

— інформація, що отримана у результаті раніше проведеного огляду даного місця.

Саме за допомогою вказаних вище блоків інформації слідчий робить вірогідний висновок про правдивість або неправдивість свідчень, що перевіряються.

Перевірка показань на місці проводиться, як правило, після того, як це місце ретельно оглянуте слідчим без участі допитуваної особи, оскільки участь цієї особи в огляді виключає можливість проведення перевірки показань на місці.

Необхідною умовою перевірки показань на місці є наявність добровільної згоди особи на проведення цієї дії.