37. Роль спеціаліста в слідчому огляді

37. Роль спеціаліста в слідчому огляді

Порядок участі спеціаліста в слідчих діях, в тому числі в огляді місця події, визначений ст. 128 КПК України. Слідчий має право запросити до участі в огляді співробітника спеціальних криміналістичних підрозділів, спеціаліста-криміналіста, судмедексперта, інженера з техніки безпеки, гірничої справи, електротехніки, хімії, взагалі будь— якого громадянина, аби його знання відповідали об’єкту дослідження. Спеціаліст за вибором слідчого залежно від характеру події злочину повинен бути заздалегідь попереджений про те, що він потрібен.

Слідчий доручає спеціалісту дослідити речові докази в межах своєї компетенції з метою виявлення слідів, їх фіксації, вилучення, опису та інтерпретації з урахуванням спеціальних знань.

Спеціаліст може застосовувати спеціальні лабораторні методи дослідження, обов’язково пояснивши перед тим всім учасникам огляду потрібні методи і засоби, детально описувати тактику їхнього застосування та одержані результати. будь-яких висновків у протоколі щодо виявлених слідів спеціаліст не має права робити. Такі висновки слідчий використовує для вибору тактичних прийомів огляду, висунення слідчих версій, планування розшуку злочинця та встановлення інших обставин.

У процесі огляду місця події можуть бути здійснені експрес-дослідження окремих слідів або речових доказів, які вимагають застосування спеціальних засобів (проби на наявність крові у плямах, що нагадують кров’яні; прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів тощо).

Слідчому у процесі огляду місця події необхідно з’ясувати такі питання:

— характер події, що мала місце;

— чи на місці огляду відбувся злочин;

— шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх відходу (це важливо для організації розшуку злочинців і виявлення слідів за межами місця події);

— скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;

— час вчинення злочину;

— який час злочинці перебували на місці;

— як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони торкалися;

— якими знаряддями або засобами діяли злочинці;

— яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

— які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їх одязі;

— хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.

Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідкових зв’язків дозволяють виявити так звані негативні обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про закономірний розвиток подій. Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи:

— пов’язані з відсутністю слідів, які у зв’язку з аналізом обставин мають бути;

— пов’язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх.

До числа негативних обставин також можуть бути віднесені і такі: невиправдано ускладнена картина події (безліч розкиданих речей, що не викликано метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки).