5. Нові види експертних досліджень

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

5. Нові види експертних досліджень

До злочинів, що посягають на об’єкти інтелектуальної власності, належать злочини у сфері порушення авторських та суміжних прав, спрямовані проти такого виду власності як інтелектуальна. Конституцією України захищаються всі види власності, тому захист інтелектуальної власності є теж актуальним. Потрібні реальні механізми її захисту, розроблення методик розслідування злочинів вказаної категорії і системи типових експертиз, що спираються на відповідні їм спеціальні знання. Захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється різними юридичними науками: адміністративним, кримінальним, цивільним правом та криміналістикою. Під час захисту прав авторів відіграє роль спеціальний орган виконавчої влади — установа у сфері інтелектуальної власності, що забезпечує реалізацію державної політики охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, передбачених законом, виконує відповідні функції.Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України розробив перелік видів судових експертиз, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, з якими пов’язані види експертних спеціальностей, з присвоєнням кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам відповідно до наказу Міністерства юстиції України від липня 2002 р.:

дослідження об’єктів авторського права;

дослідження об’єктів суміжних прав;

дослідження, пов’язані з охороною права на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;

дослідження, пов’язані з охороною права на промислові зразки;

дослідження, пов’язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;

дослідження, пов’язані з охороною права на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, визначення походження товарів;

дослідження, пов’язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;

дослідження, пов’язані з охороною прав на конфіденційну інформацію;

економічні дослідження, пов’язані з використанням прав на об’єкти інтелектуальної власності (наказ Міністерства юстиції України «Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів» від 11 липня 2002 р.). У Міністерстві юстиції України створені експертно-кваліфікаційні комісії для атестації судових експертів. Розроблений перелік питань, що ставляться перед вказаними видами експертиз.

Розвиток високих технологій на початку 90—х років призвів до появи комп’ютерної злочинності, створення судової комп’ютерно-технічної експертизи або експертизи інформаційних технологій. У теоретичному плані сформульовані предмет, об’єкт і завдання цієї експертизи.

Предметом судової комп’ютерно-технічної експертизи (СКТЕ) є «факти і обставини, що встановлюються на основі дослідження закономірностей розробки і експлуатації комп’ютерних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів, які зафіксовані в матеріалах кримінальної, цивільної або адміністративної справи». Об’єктом СКТЕ є комп’ютерні засоби; апаратні, програмні та інформаційні об’єкти. СКТЕ вирішує завдання ідентифікаційного і діагностичного характеру. У кожному її підвиді сформульовані специфічні завдання.

Запропонована класифікація підвидів СКТЕ:

апаратно-комп’ютерна;

програмно-комп’ютерна;

інформаційно-комп’ютерна;

комп’ютерно-мережева телематична експертиза.

Усі вказані види експертиз найчастіше проводяться комплексно, тому що при вирішенні завдань потрібні знання з різних наукових галузей (технічної експертизи документів, товарознавчої, відеофоно— графічної, авторознавчої тощо). У межах судово-біологічної експертизи на основі інтеграції знань про якості потожирової речовини і методів дослідження запропонований новий вид — експертиза речовин потожирових слідів людини ДНК.Наукові основи цього напряму сформувалися на синтезі даних і методів біології, біохімії і фізіології людини. У стані формування перебуває мистецтвознавча експертиза. Досліджуються такі об’єкти:

— твори скульптури, живопису, монети, ювелірні вироби, предмети декоративно-прикладного мистецтва;

— друковані художні твори, журнали тощо;

— предмети релігійного культу;

— відео—, кіноматеріали, фотознімки.

Експерти, досліджуючи вказані об’єкти, вирішують:

— ідентифікаційне завдання: чи є автором цього твору хтось із відомих митців (хто саме);

— діагностичні завдання: чи є історичною, художньою чи музейною цінністю предмети, надані на експертизу; чи не підлягали ікони реставрації чи переробці (якої саме); яке призначення і правильна назва предмета; час і місце виконання представленого предмета; чи є поданий предмет оригіналом чи копією; яка техніка написання ікони, картини; яка вартість предмета з урахуванням його історичної, наукової і культурної цінності.

Формується одорологічна експертиза, яку на підставі вчення про криміналістичну одорологію пропонують проводити комісією експертів у складі трьох осіб, розподіляючи їх функції таким чином: перший експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак— детекторів (голова комісії); другий експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів, мати підготовку з проведення відеозапису експертиз одорологічного дослідження (член комісії); третій експерт-кінолог повинен мати вищу ветеринарну освіту і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку кінолога, мати допуск і володіти методикою підготовки собак-детекторів за курсом загальної слухняності (член комісії).