57. Тактичні прийоми допиту на очній ставці

57. Тактичні прийоми допиту на очній ставці

Тактика очної ставки має певну специфіку, яка пов’язана з:

— розширеним складом її учасників;

— ускладненим інформаційним обміном;

— сильним психологічним впливом учасників ставки один на одного;

— зниженням рівня прогнозу слідчого;

— можливістю зміни показань;

— підвищеним ступенем тактичного ризику.

Перехресний допит є специфічним видом судового допиту.

На перехресному допиті можуть бути допитані усі учасники процесу (підсудні, свідки, потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі, а також експерти), які допитуються у судовому засіданні.

Фіксація допиту і очної ставки

Фіксація результатів допиту в протоколі. Є три методи одержання показань: вільна розповідь, «запитання-відповідь» і поєднання першого і другого методів. Це відображається у протоколі допиту.

Положення точної і правильної фіксації показань:

— дослівний запис показань від першої особи;

— дослівний запис поставлених запитань і відповідей на них;

— власноручне викладення показань допитуваного з відповідною відміткою слідчим в протоколі;

— відображення в протоколі всіх виразів які вживає допитуваний;

— підписання протоколу всіма присутніми на допиті (допитуваний, слідчий та інші особи).

Протокол допиту містить:

— відмітку про попередження допитуваного (свідка чи потерпілого) про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу свідомо неправдивих показань, що підтверджується його підписом;

— відмітку про роз’яснення допитуваному, у вчиненні якого злочину його підозрюють, і його право на захист;

— заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним;

— відомості про перекладача, експерта, захисника, педагога, батьків або законних представників неповнолітнього.

У процесі допиту свідок або обвинувачений може виконати за власним бажанням або за пропозицією слідчого схеми, креслення, малюнки, плани, що пояснюють його показання. Вони повинні бути засвідчені підписами допитуваного і слідчого.

Додатковими методами фіксації допиту є звукозапис та відеозапис, застосування яких повинно здійснюватися у відповідності до вимог ст. ст. 85—1, 85—2 КПК України. Ці методи дозволяють зафіксувати та відтворити не тільки зміст показань, а й особливості інтонації, акценту, поведінки та реакції допитуваного. Паралельно зі звуко— і відеозаписом слідчий веде протокол.