8. Логікоінформаційна структура слідчої дії

8. Логікоінформаційна структура слідчої дії

Процесуальна діяльність слідчого здійснюється у такій формі слідчих дій: допити, огляди, обшуки, експерименти, впізнання та інших, спрямованих на встановлення суттєвих обставин розслідуваної події шляхом виявлення, збирання й дослідження доказів.

В інформаційно-пізнавальній структурі слідчої дії повинні бути виділені такі стадії: 1) тактичного забезпечення; 2) орієнтуюче дослідження; 3) детального дослідження; 4) заключна стадія.

Слідча дія — це передбачені кримінально-процесуальним законом заходи, які застосовуються компетентними особами для збирання, дослідження, оцінки та використання доказової інформації. Аналогічне визначення слідчої дії як процесуального засобу діяльності слідчого зустрічається і у процесуалістів: слідча діяльність проводиться з метою збирання та фіксації доказів.

Слідчі дії в гносеологічному та методологічному значеннях вважаються способом пізнання події злочину та осіб, які вчинили його, а також обставин провадження.

Слідча дія — це процесуальна форма реалізації логічних прийомів пізнання фактів минулого та теперішнього у зв’язку з розслідуванням конкретних злочинів, тобто пізнавально-практична діяльність, в якій абстрактне мислення поєднане з практичною пізнавальною роботою, що має свою структуру (за В.Я. Колдіним): Слідча ситуація — Програмно цільовий комплекс криміналіста — Тактичне рішення — Застосування прийомів, методів засобів — Джерела інформації — Результат.

Існує більш проста структура слідчої діяльності, де врахований суб’єкт діяльності (за структурою Колдіна він не передбачений), який засобами своєї діяльності впливає на об’єкт пізнання, приймає тактичне рішення та одержує на виході кінцевий результат: Суб’єкт: слідчий, дізнавач — Тактичні прийоми, технічні засоби — Слідча ситуація — Тактичне рішення — Результат.

Останню логіко—інформаційну структуру слідчої дії вважаємо більш доцільною.