61. Поняття, види та об’єкт обшуку

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

61. Поняття, види та об’єкт обшуку

Обшук — це обґрунтована доказами, що є в справі, слідча дія, суть якої полягає в примусовому обслідуванні приміщень, ділянок місцевості, інших об’єктів та окремих громадян, з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, речей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в справі.

Основна мета обшуку полягає у виявленні джерел доказової і орієнтуючої інформації. Обшук може бути також проведений для виявлення злочинців, що переховуються.

Від інших слідчих дій обшук відрізняється перш за все своїм пошуковим та примусовим характером.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає, що процесуальною підставою проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонована прокурором або його заступником (ч.2 ст.177 КПК України).

У невідкладних, екстрених випадках обшук може проводиться і за постановою слідчою без санкції прокурора на обшук, але з обов’язковим повідомленням прокурору на протязі 24-х годин про проведений обшук та його результати (ч.3 ст. 177 КПК України).

Закон передбачає також випадки, коли проведення обшуку є можливим без постанови слідчого — особистий обшук при затриманні або взятті особи під варту, або коли особистий обшук є частиною обшуку у приміщенні (ч.2 ст.184 КПК України).

Об’єкт обшуку — це те, що підлягає примусовому дослідженню для виявлення матеріалізованої інформації щодо події злочину або інших обставин справи.

Види обшуку.

Залежно від характеру об’єкта обшуку, його поділяють на такі види:

— обшук жилих та нежилих приміщень (жилі квартири, індивідуальні будинки, службові кабінети, сховища, гаражі, підсобні приміщення і т. ін.);

— обшук ділянок місцевості (подвір’я, садові ділянки, підсобні господарства, території установи);

— обшук особи, її тіла та одягу;

— обшук транспортних засобів.

Крім того, виділяють такі види обшуку:

— первинний;

— повторний;

— одиночний;

— груповий.