§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Поняття звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, визначається на підставі ст. 83 КК. Під звільненням від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, розуміється відмова держави від подальшого виконання покарання щодо зазначеної категорії засуджених за умови, що вони доведуть своє виправлення і чесно виконають материнський обов’язок.

Передумовою звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, відповідно до ч. 1 ст. 83 КК є відбування ними основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, крім відбування засудженими жінками покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини. Жінки, які відбувають інші види покарання або ж відбувають позбавлення волі строком більше п’яти років, що призначене їм за умисні тяжкі або особливо тяжкі злочини, не можуть бути звільнені від покарання на підставі ст. 83 КК.

Підстава звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, складається із двох елементів, кожен з яких є обов’язковим.

Першим елементом підстави згідно з ч. 1 ст. 83 КК є вагітність жінки, яка настала під час відбування призначеного їй покарання, або народження нею дитини. Не може бути звільненою від покарання за ст. 83 КК жінка, яка мала дитину на момент засудження (в цих випадках до неї можливе застосування ст. 79 КК) або в період відбування покарання усиновила дитину.

Другий елемент підстави відповідно до ч. 2 ст. 83 КК становить наявність у засудженої жінки сім’ї або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або наявність у засудженої можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини. Жінка, яка не має сім’ї або родичів, котрі дали б згоду на спільне з нею проживання, і не має можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини (наприклад, не має впорядкованого житла, законного джерела до існування тощо), не може бути звільненою від подальшого відбування покарання у разі настання у неї вагітності або народження дитини протягом відбування покарання.

Умовою звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, є доведення такою жінкою свого виправлення і чесне виконання нею свого материнського обов’язку. Для такої жінки фактично встановлюється своєрідний іспитовий строк (хоч такий термін і не вживається в законі), який триває від моменту звільнення її від відбування покарання до закінчення строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і, за загальним правилом, до досягнення дитиною трирічного віку. Якщо ж дитина помре до досягнення трирічного віку, іспитовий строк для матері такої дитини закінчується з її смертю.

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, є факультативним. Це означає, що за наявності передумов та підстав суд має право, але не зобов’язаний здійснити таке звільнення.

Кримінально-правові наслідки звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, залежать від додержання звільненою від покарання умов такого звільнення і можуть бути як сприятливими для неї, так і несприятливими. Сприятливі кримінально-правові наслідки мають місце у випадках, коли засуджена протягом так званого іспитового строку своєю поведінкою довела своє виправлення і чесно виконує свій материнський обов’язок: не відмовилася від дитини, не ухиляється від її виховання тощо. У такому разі по досягненні дитиною трирічного віку суд повинен остаточно звільнити жінку від призначеного їй покарання. Крім того, строк погашення судимості обчислюватиметься з моменту звільнення її від подальшого відбування покарання. Несприятливі кримінально-правові наслідки можливі у таких випадках:

а) якщо жінка до досягнення дитиною трирічного віку своєю поведінкою не довела свого виправлення, суд відповідно до ч. 4 ст. 83 КК може, залежно від конкретних обставин справи, або замінити те покарання, від подальшого відбування якого засуджену було звільнено, більш м’яким покаранням, або ж направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання;

б) якщо жінка, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд згідно з ч. 5 ст. 83 КК може за поданням органу кримінально-виконавчої системи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком;

в) якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила новий злочин, суд відповідно до ч. 6 ст. 83 КК призначає їй покарання за правилами сукупності вироків (ст. 71 КК): до покарання за новий злочин приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тобто ту частину покарання, від подальшого відбування якої жінку було звільнено.