2.6.4. Методика здійснення судових експертиз

Проведення експертизи складається з трьох основних етапів: підготовчого, дослідного, заключного.

Підготовчий етап починається з ознайомлення експерта з постановою про призначення експертизи. Експерт вивчає обставини справи та питання, що поставлені слідчим, визначає можливість їх вирішення з урахуванням своєї компетенції, після чого оглядає об’єкти та порівняльні зразки, надані для виконання дослідження, вивчає стан і цілісність упаковки, їх відповідність переліку, зазначеному у постанові. При встановленні недостатньої кількості наданих матеріалів для вирішення поставлених питань експерт повідомляє слідчого про необхідність надання додаткових матеріалів або порівняльних зразків.

Експерт може відмовитися від здійснення експертизи у таких випадках:

• питання, поставлені перед експертом, виходять за межі його компетенції;

• після попереднього огляду об’єктів, наданих для проведення експертизи, експерт дійшов висновку, що вони не відповідають характеристикам, зазначеним у процесуальних документах або зображеним на фотографіях;

• стан об’єкта, який підлягає дослідженню, є неякісним, що робить виконання експертизи неможливим;

• наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених слідчим або судом запитань.

Про відмову виконати експертизу експерт повідомляє у письмовому вигляді до органу, який її призначив. Якщо при здійсненні досліджень застосовуються методики, які можуть призвести до пошкодження або знищення досліджуваного об’єкта, експерт повинен отримати письмовий дозвіл на їх застосування від органу, що призначив експертизу.

Дослідний етап складається, як правило, із роздільного та порівняльного досліджень, а в окремих випадках цей етап включає також і здійснення експерименту (отримання стріляних куль і гільз при проведенні судово-балістичної експертизи). Сутність роздільного дослідження полягає в тому, що надані для дослідження об’єкти — речові докази та зразки досліджують окремо і при цьому встановлюють їхні загальні та індивідуальні ознаки. Потім встановлені ознаки порівнюють, визначають їх стійкість і частоту виявлення.

Іноді для деталізації механізму утворення досліджуваних об’єктів експерту потрібно взяти участь у проведенні окремих слідчих дій, таких, як допит, відтворення обстановки та обставин події, додатковий огляд місця події.

Під час експертного дослідження широко застосовуються різні методи фіксації — фотографування, відеозйомка, що сприяє кращому сприйняттю процесу дослідження та висновків експерту. Вибір конкретних методів дослідження і застосовуваних технічних засобів зумовлений особливостями об’єкта дослідження і завданням дослідження.

На заключному етапі підбивають підсумки дослідження, оцінюють сукупність встановлених даних, фіксують як збігання, так і відмінності ознак. Причини відмінностей повинні бути встановлені та оцінені, і тільки після цього робиться загальний висновок.