6.2.2. Криміналістична характеристика і особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми

Методика розслідування цих видів злочинів може розглядатися в двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених законом органів та осіб, що здійснюється на основі застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів. По-друге, це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів[38].

Методика розслідування злочинів включає таке:

• криміналістичну характеристику;

• обставини, що підлягають доказуванню;

• особливості порушення кримінальної справи;

• типові слідчі ситуації, побудову версій та планування розслідування;

• тактику проведення першочергових і подальших окремих слідчих дій;

• профілактичні дії слідчого при розслідуванні конкретного злочину.

Криміналістична характеристика торгівлі людьми включає такі елементи:

• особа злочинця: посадові особи, співробітники правоохоронних органів, службовці еміграційних служб і посольств, представники туристичних фірм, агентств моделей, а також будь-яка фізична особа;

• способи підготовки до злочину: надання рекламних оголошень, укладання фіктивних угод; способи вчинення злочину: відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов’язане з законним чи незаконним переміщенням через державний кордон, із застосуванням насильства, погроз або іншого тиску, із зловживанням службовим становищем; способи приховування злочину: підробка документів, підкуп посадових осіб, представників правоохоронних органів, службовців еміграційних служб і посольств, фізичне знищення потерпілих;

• особа потерпілого: особи будь-якої статі, але здебільшого це жінки, які шукають роботу; особливістю є те, що найчастіше жертвами торгівлі людьми стають жителі областей, де існують певні проблеми з працевлаштуванням;

• предмет злочинного посягання: особи будь-якої статі, переважно молодь (жінки, діти, чоловіки);

• обстановка вчинення злочину: в кожному випадку обстановка різна, але потрібно звертати увагу на порядок діяльності тієї фірми, агентства, за посередництва яких оформлялись виїзні документи потерпілої особи. Слід перевіряти наявність документів (статуту), які регламентують діяльність цієї фірми, агентства, контори; наявність документів (статуту), угод, які укладала ця фірма, агентство, контора з потерпілою особою; наявність у цих документах слідів виправлення, підчищання, дописування, підробки підпису потерпілої особи; керівників фірми, агентства, контори та колективу загалом; фірми, установи, організації, які мають ділові та особисті відносини з фірмою, агентством, конторою;

• наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином (слідова картина): порушення психіки, тілесні ушкодження різних ступенів, розлад здоров’я, повне фізичне виснаження, смерть потерпілої особи.

Обставини, які підлягають доказуванню, перелічені в ст. 64 КПК України.

Особливостями порушення кримінальної справи за цією категорією злочинів є те, що спочатку перевіряється інформація про злочинні дії, пов’язані з торгівлею людьми. Складнощі полягають у тому, що її перевірку необхідно здійснити за межами України, а це можливо зробити лише за згодою відповідної країни та фінансування цієї перевірки Україною. Не слід забувати і про те, що далеко не завжди інші країни бажають співпрацювати і подавати необхідну правову допомогу з цих питань.

Крім того, для порушення кримінальної справи по торгівлі людьми необхідно, щоб у проданих осіб було бажання сприяти слідству.

Що стосується тактики проведення першочергових і подальших окремих слідчих дій, то практичним працівникам необхідно цікавитися та узагальнювати досвід своїх колег в інших країнах і намагатися використовувати його з метою вирішення конкретних процесуальних і кримінальних питань.

До профілактичних дій слідчого слід віднести перевірку сумнівних оголошень про працевлаштування.

1. Аленин Ю. П, Тищенко В. В., Аркуша Л. И. Расследование тяжких преступлений. — Харьков: Одиссей, 2006. — 256 с.

2. Біленчук П. Д, Кофанов А. В, Сулява О. Ф. Балістика: Криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство. — К.: Bee Zone, 2003. — 384 с.

3. Дрьомін В. М, Туляков В. О., Орловська Н. А. Кримінологія. — Одеса: Юрид. л-ра, 2003. — 170 с.

4. Дубягин Ю. П., Дубягина О. П., Логвинов С. Г. Особенности методики расследования неочевидных убийств. — М.: Юрлитинформ, 2004. — 250 с.

5. Карпов Н. С. Криминалистическое изучение преступной деятельности, средств и методов борьбы с ней (данные эмпирических исследований). — К.: НАВСУ, 2004. — 218 с.

6. Криміналістика: Підручник / За ред. П. Д. Біленчука. — К.: Атіка, 2001. — 544 с.

7. Мирошниченко Н. А., Козаченко О. В. Кримінально-правова боротьба з розповсюдженням наркоманії. — Одеса: Юрид. л-ра, 2005. — 160 с.

8. Холмс Пол. Найкращі зразки міжнародної практики боротьби з торгівлею людьми. — К.: МОМ, 2003. — 210 с.

9. Щур Б. В. Тактика нейтралізації протидії розслідуванню злочинів, вчинених організованими групами. — Х.: Гриф, 2005. — 176 с.