2.4.3. Тактичні прийоми здійснення обшуку

Після прибуття на місце здійснення обшуку слідчий оголошує обшукуваній особі про мету прибуття та пред’являє постанову про проведення обшуку. Обшукуваному роз’яснюють його права та обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі, та пропонують добровільно видати предмети, документи та інші речі, які можуть мати значення у справі. Якщо названі слідчим об’єкти особа видає добровільно, то проведення обшуку може тривати тільки у тих випадках, коли слідчий має підстави вважати, що обшукуваний видав не всі предмети, речі та документи, які шукають.

Перед проведенням обшуку слідчий повинен оглянути місце обшуку, встановити приблизний обсяг пошукових дій та розподілити ділянки обшуку між членами слідчо-оперативної групи.

Обшук на місцевості. Об’єктом обшуку може бути ділянка місцевості (території подвір’я, садиби, садової ділянки, підсобного господарства, саду, городу, які належать або перебувають у користуванні конкретної особи, установи). Коли місцевість стає самостійним об’єктом обшуку, слідчий виносить окрему постанову на обшук та подає її керівнику, господарю ділянки або іншій особі, у володінні чи користуванні якої перебуває ця ділянка (директору заводу, ректору вузу, на території якого планується обшук). У випадках, коли обшук здійснюється у конкретної особи, про що зазначено у постанові, а її садиба, дача чи город належать до об’єктів обшуку, виносити окрему постанову про обшук ділянок місцевості не потрібно.

Цей вид обшуку є найбільш трудомістким. Обстеження місцевості необхідно здійснювати планомірно та у певній послідовності. Ділянку місцевості розподіляють на сектори або квадрати та методично і послідовно досліджують. Залежно від характеру досліджуваної місцевості, особливостей об’єктів пошуку та інших конкретних обставин може застосовуватися ексцентричний, концентричний або фронтальний метод дослідження місцевості з використанням за необхідності тих чи інших технічних засобів.

Під час здійснення обшуку необхідно звертати увагу на ознаки, які можуть свідчити про можливість перебування у тому чи іншому місці замаскованого тайника, — ділянки землі з пожовклою травою на фоні загальної зеленої маси, пошкодження ґрунту, мітки на деревах, скопана грядка на присадибній ділянці тощо. На наявність тайника або місця поховання трупа в окремих випадках може вказувати поведінка свійських тварин.

Під час обшуку на місцевості можуть здійснюватися розкопки місцевості, розорювання ділянки, видалення насаджень та інші пошукові дії.

Обшук у приміщенні. Обшук у приміщенні є найпоширенішим видом обшуку. Тактичні прийоми обшуку приміщення поділяють на загальні та окремі. До загальних прийомів належать:

• планомірність і послідовність обстеження приміщення;

• активне використання технічних засобів і спеціальних знань (спеціалістів);

• застосування логічних і психологічних прийомів. Особливу увагу слід приділяти діям осіб, які виявляють послужливість, прагнення максимально полегшити роботу слідчого і в такий спосіб залишити тайники не дослідженими, створити неправильне уявлення, що шукати не має сенсу.

Окремі тактичні прийоми залежать від виду приміщення й характеру обстановки, де здійснюють обшук, зокрема, обшук в окремій ізольованій квартирі або приватному будинку необхідно розпочинати з обслідування житлового приміщення. Осіб, які перебувають у приміщенні, крім господаря, запрошують до іншої кімнати або на кухню та за ними встановлюють спостереження. Під час обшуку із приміщення не дозволяється виходити. Осіб, які перебувають у приміщенні, можуть піддавати особистому обшуку.

Під час обслідування підлоги, стін, сховищ застосовуються аналітичні методи та технічні засоби виявлення тайників (рентген, вимірювання та розрахунки, ультрафіолетова та лазерна техніка, щупи, магнітні підйомники, трали та інша пошукова апаратура). У приміщеннях, заставлених предметами (у складах), останні переміщують для дослідження підлоги, стін. Досліджують окремо упаковані об’єкти (ящики, кіпи), сипкі речовини пересипають, а рідини переливають із ємності в ємність. Особливу увагу необхідно звертати на обслідування кухонь, туалету, ванної кімнати, балконів, горища та підсобних приміщень — комор, ніш. При обстеженні конструктивних вузлів будівлі необхідно звертати увагу на елементи, що не передбачені проектом, на відсутність окремих деталей, неоднорідність фарбування, відмінності у кольорі штукатурки, пошкодження павутиння.

При здійсненні обшуку необхідно враховувати професійну діяльність обшукуваної особи, її схильності та захоплення, адже це може бути пов’язано із способами переховування предметів і документів, а також з вибором місць для обладнання тайників.

В окремих випадках на правильність напряму пошуків може вказувати поведінка обшукуваного або членів його родини. На місця переховування розшукуваних предметів може вказувати реакція обшукуваної особи на ті чи інші дії слідчого — зміна тембру голосу, кольору шкіри, тремтіння рук тощо, які свідчать про високу нервову напругу у випадках, коли слідчий наближається до тайників або сховищ. З метою спостереження за обшукуваною особою та іншими особами, що перебувають на місці обшуку, доцільно спеціально доручити одному із членів групи постійно спостерігати за ними та їх реакцією на дії слідчого.

Необхідно враховувати, що окремі особи можуть переховувати речові докази серед використаної білизни, у дитячих речах, у ліжку дитини або тяжкохворої людини, предметах культу, серед книжок домашньої бібліотеки.

Під час проведення обшуку слідчому можуть стати відомими певні обставини, що стосуються особистого або інтимного життя обшукуваної особи. У тому разі, якщо ці обставини не мають значення у розслідуваній справі, слідчий не повинен акцентувати на них увагу понятих та інших учасників обшуку. У випадках, коли є необхідність ознайомити понятих та інших учасників з цими обставинами, слідчий попереджає їх про недопустимість розголошення цих даних, про що за необхідності у них можуть взяти підписку.

Обшук у комунальній квартирі, гуртожитку, на робочому місці також має свої тактичні особливості.

1. У комунальній квартирі обшук слід починати з місць загального користування (кухня, коридор, туалет, комора, горище, підвал). Обслідуванню підлягають тільки ті об’єкти, які належать обшукуваній особі, наприклад, кухонна шафа, плита, умивальник у загальній кухні. Інші речі оглядають з дозволу їхніх господарів, які повинні бути присутніми. Останнім пропонується переглянути свої речі — чи немає там сторонніх предметів, що не належать їм. Якщо господар дає дозвіл, то слідчий може сам провести дослідження. Аналогічним чином обслідується приміщення в гуртожитку.

2. Після обслідування приміщень загального користування здійснюється обшук житлового приміщення за загальними правилами. Під час обшуку в гуртожитках обов’язково повинен бути присутній представник адміністрації (комендант, майстер).

3. Обшук на робочому місці у службових приміщеннях необхідно розпочинати з робочого місця обшукуваного. Передусім оглядають робочий стіл, сейфи, шафи. Як правило, тайників на робочих місцях не роблять, але можуть сховати або замаскувати предмети серед книжок, документів, папок.

Під час здійснення обшуку вилученню підлягають не тільки предмети і речі, що мають значення у розслідуваній справі, а й речі та документи, що свідчать про вчинення обшукуваною особою іншого злочину, а також речі, вилучені із цивільного обігу. Враховуючи примусовий характер обшуку, слідчий під час його здійснення має право відкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володар відмовляється їх відкрити, але при цьому слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень замків, дверей та інших предметів.

Обшук особи передбачає примусове обстеження тіла людини, її одягу та супутніх речей. Об’єктами пошуку можуть бути насамперед вогнепальна і холодна зброя, дорогі речі, наркотики, гроші, валютні цінності, документи та інші предмети, що мають значення у справі.

Обшук особи рекомендується проводити у певній послідовності — зверху донизу. Спочатку досліджується головний убір, потім одяг (пальто, сукня, піджак, штани, спідниця тощо), взуття, а потім натільна білизна. Ці речі у наведеній послідовності знімають і досліджують. Особливу увагу необхідно приділяти дослідженню кишень, швів, підкладці пальта, піджака, спідниці, каблукам взуття. Потім досліджують тіло людини. Це пов’язано з тим, що невеликі та мініатюрні речі, а також певні речовини (наркотики) можуть переховувати як в одязі, так і на тілі або в природних порожнинах тіла. Застосування тактичних прийомів обшуку особи пов’язано з проблемою статі та використанням тактичних засобів для виявлення і вилучення схованих предметів. Тому попередньо, перш ніж розпочати примусове обслідування, слід переконати обшукувану особу добровільно видати сховані предмети. Для обшуку тіла людини та застосування технічних засобів обов’язково запрошують спеціаліста — судмедексперта, рентгенолога, хірурга. Обшук можуть здійснювати в спеціально обладнаному приміщенні, наприклад, на виробництвах, пов’язаних з добуванням та обробкою дорогоцінних металів, коштовного каміння тощо.

Під час обшуку особи підлягають обстеженню і супутні речі, що є у неї, — валізи, портфелі, папки для документів, сумки, гаманці, портсигари, трубки для куріння тощо.

Обшук особи, як правило, здійснюють на підставі постанови слідчого. Частиною другою ст. 184 передбачаються випадки, коли особистий обшук здійснюється без постанови слідчого — в зв’язку із затриманням підозрюваної особи чи ув’язненням її під варту, або коли у слідчого є підстави вважати, що особа, перебуваючи у приміщенні, де здійснюється обшук, може переховувати при собі предмети чи документи, що мають значення у справі.

Обшук транспортних засобів передбачає примусове обстеження будь-якого транспортного засобу, який є у приватному володінні особи (мотоцикл, автомобіль, катер, яхта та ін.). Залежно від виду транспортного засобу, що підлягає дослідженню, обшук має певну специфіку. Обстеження транспортних засобів повинно мати планомірний і послідовний характер.

Груповий (одночасний) обшук — це кілька одночасних обшуків, що їх здійснюють у межах однієї розслідуваної кримінальної справи у різних осіб та в різних місцях. Груповий обшук характеризується певною специфікою:

• обшук здійснюють із залученням кількох слідчо-оперативних груп;

• існує кілька об’єктів обшуку;

• наявність єдиного керівництва обшуком;

• обшук починають одночасно у всіх місцях його проведення;

• обшук здійснюють за єдиним планом;

• забезпечується чіткий і мобільний зв’язок між слідчо-оперативними групами для обміну інформацією під час здійснення обшуку.