Стаття 10. Місцеві податки та збори

Стаття 10. Місцеві податки та збори

10.1. До місцевих податків належать:

10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

10.1.2. єдиний податок.

10.2. До місцевих зборів належать:

10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

10.2.3. туристичний збір.

10.3. Місцеві ради обов’язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

10.4. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

10.5. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

10.6. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Залежно від компетенції органу, що вводить відповідний податок чи збір на території певної територіальної громади, податки та збори складають підсистему загальнодержавних (ст. 9 цього Кодексу) та підсистему місцевих. До останніх відносять податки і збори, перелік яких встановлюється Верховною Радою України та які вводяться в дію місцевими радами і діють на території відповідних територіальних громад. Певною відмінністю попередньої статті від цієї є те, що місцеві податки та збори і встановлюються місцевими радами, і зараховуються до місцевих бюджетів. Утім загальнодержавні податки та збори, які встановлюються Верховною Радою України, не мають такої однозначної бюджетної спрямованості. Відносно реалізації компетенції стосовно місцевих податків та зборів хотілося б зробити одне зауваження. Навряд чи доречно пов’язувати перспективу появи того чи іншого податку чи збору виключно з рішенням місцевої ради.

У пунктах 10.3, 10.4 цієї статті закріплено чіткий владний припис стосовно того, що місцевими радами обов’язково мають бути введені податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Інші ж два збори можуть бути введені або не введені за власним рішенням відповідної ради. Порівняно зі ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»[19] перелік місцевих податків та зборів значно скорочено. Якщо раніше законодавство гарантувало справляння двох місцевих податків та тринадцяти зборів, із прийняттям Податкового кодексу України йдеться про необхідність виконання обов’язку зі сплати двох податків та трьох зборів. Така ситуація здається досить слушною — зникли податки, які не забезпечували помітних надходжень до місцевих бюджетів, досить суперечливо відігравали регулювальну функцію. У цій статті також простежується певне кордонне регулювання відносин, пов’язаних із межею податкових та бюджетних норм. Порядок та напрями зарахування місцевих податків та зборів здійснюються відповідно до статей 64–69 Бюджетного кодексу України.