Стаття 127. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати

Стаття 127. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати

127.1. Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

(Стаття 127 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

127.1. Абзаци перший та другий пункту 127.1 ст. 127 ПК передбачають (як свідчить граматична конструкція абзацу першого) відповідальність за правопорушення, що характеризується такими формами бездіяльності:

— ненарахування, неутримання податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;

— ненарахування, неутримання та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;

— несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Абзаци третій та четвертий п. 127.1 передбачають відповідальність за «ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів».

Формулювання «ті самі дії» відсилає до ознак правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 127.1. Однак вказане правопорушення, як зазначено вище, характеризується виключно бездіяльністю. Наприклад, повторна протягом 1 095 днів несплата (неперерахування) податків податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є повторною бездіяльністю, у той час, як абзацем третім п. 127.1 передбачена відповідальність за дії (повторні). Див. також коментар до п. 109.1 ст. 109 цієї глави ПК. Зазначені особливості редакції абзацу третього п. 127.1 можуть значно утруднювати його застосування на практиці.

Повторність утворює будь-які варіанти послідовності форм бездіяльності, зазначені в абзаці першому п. 127.1 ПК.

Відлік строку для визначення повторності починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується в останній 1 095 включно день.

Абзаци п’ятий та шостий п. 127.1 передбачають відповідальність за дії, передбачені абзацем першим цього пункту, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше.

Формулювання «ті самі дії» відсилає до ознак правопорушення, передбаченого абзацем першим пункту 127.1. Однак вказане правопорушення, як зазанчено вище, характеризується виключно бездіяльністю. Наприклад, несплата (неперерахування) податків податковим агентом втретє протягом 1 095 днів є фактом допущеної втретє бездіяльності, у той час, як абзацем четвертим п. 127.1 передбачена відповідальність за вчинення втретє чи більше дій. Див. також коментар до п. 109.1 ст. 109 цієї глави ПК.

Зміст поняття «втретє та більше протягом 1 095 днів» в основному збігається із змістом «повторності» (відрізняючись лише кількістю порушень, зафіксованих протягом 1 095 днів). Тому щодо відповідних ознак та правил відліку встановленого строку — див. коментар до абзацу третього п. 127.1 цієї статті ПК.

Суб’єктом відповідальності, за прямою вказівкою, що містить абзац сьомий п. 127.2, є особа, на яку цим Кодексом покладений обов’язок погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, у тому числі податкові агенти.

Так, підпунктом 162.1.3 п. 162.3 ст. 162 Кодексу визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є також податковий агент. Пунктом 160.5 ст. 160 визначено, що резидент, який виплачує неризиденту суму фрахту за договорами фрахту, є уповноваженим стягувати податок на цю суму та вносити його до бюджету.

Платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 168.2.1 п. 1682 ст. 168 розділу IV ПК платник податку — фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Суб’єктом ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб у цьому випадку буде сам платник податків.