Стаття 229. Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання

Стаття 229. Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання

229.1. Особливості оподаткування спирту етилового

229.1.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;

б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб’єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;

г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

229.1.2. До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.

229.1.3. Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства та виробниками лікарських засобів — 180 календарних днів.

229.1.4. Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу.

229.1.5. Податковий вексель може бути виданий:

а) підприємством первинного виноробства, яке є виробником виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла;

б) виробником лікарських засобів;

в) виробником продуктів органічного синтезу;

г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб’єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) виробниками біопалива.

229.1.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх відносин з векселедавцем.

229.1.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.1.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 цієї статті.

229.1.9. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

229.1.10. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.1.11. Переліки виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

229.1.12. Відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України.

229.1.13. Відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.1.14. На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом державної податкової служби.

229.1.15. Під час виробництва біоетанолу на спиртових заводах забороняється:

а) виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу;

б) зберігання біоетанолу на складах виробника без денатурації його бензином (1-10 відсотків);

в) зберігання на складах виробника спирту етилового.

229.1.16. Підприємствам, які є одночасно виробниками біоетанолу та біопалива на його основі, авальований вексель (банківська розписка) не оформляється.

229.1.17. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в пункті 229.1.1 цієї статті, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.

Положеннями коментованої статті визначено особливості оподаткування спирту етилового та окремих груп нафтопродуктів залежно від напряму використання.

Для нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються як сировина для нафтохімічної та хімічної (з 01.01.2012 року) промисловості та нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються як сировина для нафтохімічної та хімічної (з 01.01.2012 року) промисловості, передбачено застосування особливої, а саме вексельної форми здійснення сплати акцизного податку.

У п. 229.1 ст. 229 Кодексу кодифіковані норми цілого ряду законодавчих та нормативних актів, окремі з яких (відповідно до прикінцевих положень Кодексу) втратили чинність з набранням чинності даного Кодексу. Це стосується законів України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» та «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої».

229.1.1. Акцизний податок за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту застосовується до операцій з реалізації:

а) спирту етилового, який використовується для виробництва виноградних та плодово-ягідних матеріалів і сусла підприємствами первинного та змішаного виноробства;

б) спирту етилового, який використовується у виробництві лікарських засобів, крім виробництва бальзамів та елексирів. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт з оподаткуванням акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, затверджується Кабінетом Міністрів України. Відвантаження спирту етилового для вказаних потреб проводиться у межах квот, затверджених Кабінетом Міністрів України[265];

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який у подальшому використовується суб’єктами господарювання як сировина для виробництва продуктів органічного синтезу, при чому кінцева продукція не може містити у своєму складі більше ніж 0,1 відсотка залишкового етанолу;

г) біоетанолу (у розумінні пп. 14.1.14 п. 14 ст. 14 Кодексу), що використовується як сировина для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу.

Такі бензини отримуються шляхом змішування палива, одержаного з нафтової сировини з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або з іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве. Добавки на основі біоетанолу є біокомпонентами моторного палива та отримуються шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які належать до біопалива;

д) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива. У даному пункті під біоетанолом розуміється спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або зі спирту етилового сирцю для використання як біопалива.

Біоетанол і добавки на основі біоетанолу виготовляються підприємствами, що отримали відповідну ліцензію. Заборонено виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу[266].

229.1.2. Умовою отримання з акцизного складу продукції (див. п. 230.1 Коментарю до ст. 230 Кодексу), зазначеної в п. 1, є надання суб’єктами господарювання — отримувачами такої продукції податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується за ставкою, визначеною у п. 215.3.1 ст. 215 Кодексу. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1257.

229.1.3. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено не більше 90 календарних днів для підприємств-виробників, що отримують продукцію, визначену в п. 229.1.1 Коментарю до п. 229.1 ст. 229 Кодексу, крім підприємств первинного виноробства та виробників лікарських засобів. Для останніх граничним терміном видачі податкового векселя визначено 180 календарних днів.

229.1.4. Податковий вексель виписується до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу. Податковий вексель складається у двох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем у банку, другий — на ксерокопії вексельного бланка, що має однаковий з першим примірником номер. Такий вексель повинен бути авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на вексельному бланку за зразком, визначеним центральним органом державної податкової служби України.

Кожний примірник податкового векселя заповнюється окремо шляхом внесення тотожних записів. Перший примірник податкового векселя залишається у векселедержателя, а другий з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертається векселедавцю для пред’явлення представнику органу державної податкової служби на акцизному складі під час отримання спирту етилового[267].

229.1.5. Податкові векселі визначені в пп. 229.1.4 на умовах, зазначених у пп. 229.1.2 та 229.1.3 п. 229.1 ст. 229 Кодексу, можуть бути видані виключно підприємствами-виробниками продукції, для виробництва якої отримується спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме:

а) підприємствами первинного виноробства, що є виробниками виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла. Такими виробниками можуть бути будь-які суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи) за наявності у них відповідної ліцензії;

б) виробниками лікарських засобів. До виробників лікарських засобів віднесено суб’єктів господарювання, які здійснюють хоча б один із етапів виробництва лікарських засобів (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) та мають ліцензію на виробництво лікарських засобів, видану Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України (відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від від 14.11.2000 р. № 1698[268];

в) виробниками продуктів органічного синтезу. Перелік підприємств-виробників продуктів органічного синтезу затверджується окремою постановою Кабінету Міністрів України (в 2011 році, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. № 156, до таких підприємств віднесено ДІЇ «Довжоцький спиртовий завод», ДІЇ «Уладівський спиртовий завод» та Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості[269]);

г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб’єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

д) виробниками біопалива.

229.1.6. Прямою нормою законодавцем заборонено передавати обовя’зок погашення податкового векселя векселедавцем (див. п. 229.1.5 Коментарю до п. 229.1 ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання.

229.1.7. Нормою залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за податковими векселями.

229.1.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового, отриманого за пільговою ставкою податку, для подальшого виготовлення продукції. Контроль за цільовим використанням такого спирту етилового покладено на органи державної податкової служби, в т. ч. і через їх представників на податкових постах, що встановлюються на підприємствах, на яких використовується спирт етиловий за нульовою ставкою податку (див. коментар до ст. 230 Кодексу). Механізм його здійснення закріплено цілим рядом нормативних актів. Так, порядок здійснення контролю за цільовим використанням спирту етилового, що використовується для виготовлення зазначених видів продукції, затверджено відповідними наказами центрального органу державної податкової служби України.

На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости. Порядок їх роботи та повноваження працівників органів податкової служби визначені статтями 20 та 230 Кодексу. Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби. На відміну від попередньої практики, коли діяв цілий ряд наказів ДНА України, якими окремо було затверджено порядок роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів підприємницької діяльності, що використовують спирт етиловий для виробництва лікарських засобів та порядок роботи представників органу державної податкової служби на податкових постах на підприємствах, що виробляють продукти органічного синтезу, з 2011 року порядок роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах регулюється єдиним нормативним документом — наказом ДПА України від 11.01.2011 р. № 14.

229.1.9. Нормою закріплено порядок опротестування податкового векселя, виданого відповідно до вимог п. 229.1 ст. 229 Кодексу, який не погашено у встановлений строк. Орган податкової служби за місцем реєстрації суб’єкта господарювання (векселедавця) здійснює протест такого векселя у неплатежі. Вчинення протестів за податковими векселями здійснюється нотаріусами. Векселедержатель протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку-аваліста з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше одного операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму векселедержателю, вказану у цьому векселі.

229.1.10. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затверджується окремою постановою Кабінету Міністрів України. З 2011 року такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1257[270].

229.1.11. До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу.

У 2011 році до переліку виробників спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, було віднесено Довжоцький та Уладівський спиртові заводи, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості[271].

229.1.12. Встановлення квот щодо обсягів відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) підприємствам органічного синтезу здійснюється Кабінетом Міністрів України. Величина квот щодо обсягів відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) підприємствам органічного синтезу на 2011 рік була затверджена Постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 156 «Про затвердження переліку виробників спирту етилового денатурованого (спирту технічного) та щорічних квот на відвантаження такого спирту для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу».

229.1.13. Квотування обсягів відвантаження спирту етилового закріплено і для виробників лікарських засобів. Функцію встановлення таких квот (як і затвердження переліку лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий) законодавцем покладено на Кабінет Міністрів України.

Щорічні квоти відвантаження суб’єктам підприємницької діяльності спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів (у т ч. компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів, за нульовою ставкою податку, затверджується відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Квоти на відвантаження в 2011 році суб’єктам підприємницької діяльності спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів, за ставкою акцизного податку в розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 р. № 19.

229.1.14. На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости. Порядок їх роботи та повноваження працівників органів податкової служби визначені статтями 20 та 230 Кодексу. Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби, зокрема наказом ДПА України від 11.01.2011 р. № 14 «Про порядок роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах».

229.1.15. Нормою закріплюються обмеження щодо виробництва біоетанолу на спиртзаводах. Так, не може здійснюватися одночасно одним виробником виробництво спирту етилового та біоетанолу, їх одночасне зберігання на складах виробника, а також зберігання біоетанолу на складі без його дентатурації бензином (1-10 відсотків).

229.1.16. Авальований податковий вексель не видається у разі, коли один суб’єкт господарювання є одночасно виробником біоетанолу та біопалива.

229.1.17. Даною нормою залишено практику застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу у разі встановлення фактів нецільового використання суб’єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва окремих видів продукції (див. п. 229.1.1 Коментарю до п. 229.1 ст. 229 Кодексу). Розмір штрафу визначається шляхом збільшення на коефіцієнт 1,5 суми податку, яка повинна бути сплаченою з об’єму спирту (використаного за нецільовим призначенням) за ставками для такого спирту на дату його отримання.

229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості.

229.2.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.

229.2.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.2.3. До отримання легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), які використовуються суб’єктами господарювання в якості сировини для виробництва етилену, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 статті 215 цього розділу, та ставкою 0 евро за 1000 кг.

229.2.4. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником етилену.

229.2.5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.

229.2.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.2.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.2.8. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

229.2.9. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.

229.2.10. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.

229.2.11. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві.

229.2.12. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі, векселедержателю.

229.2.13. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.2.14. Перелік підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.2.15. Відвантаження легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

229.2.16. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, що отримані в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.

Даним пунктом ст. 229 Кодексу, що коментується, визначено особливості оподаткування нафтопродуктів (вироблених в Україні), що використовуються як сировина в нафтохімічній промисловості, а також порядок використання податкових векселів при отриманні таких нафтопродуктів виробниками за пільговими ставками акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування нафтопродуктів.

229.2.1. Нормою закріплено можливість реалізації легких (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД та важких (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) дистилятів сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.

229.2.2. Контроль за цільовим використанням легких та важких дистилянтів для специфічних процесів переробки (отриманих виробниками за нульовою ставкою акцизного податку) здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів (див. п. 229.2.9-11 Коментарю до даного пункту ст. 229 Кодексу).

229.2.3. Умовою отримання легких та важких дистилятів за ставкою 0 євро за 1 000 кг (сировини для виробництва етилену) є надання суб’єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримується за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу. Векселедавцем є суб’єкт господарювання — виробник етилену, який одержує з нафтопереробного підприємства нафтопродукти для їх використання як сировини для виробництва етилену. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

Податковий вексель виписується до моменту отримання легких та важких дистилятів за ставкою 0 євро за 1 000 кг. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на затвердженому вексельному бланку. Податковий вексель у випадку отримання легких та важких дистилятів з нафтопереробного підприємства виписується у двох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем у банку, а другий — на ксерокопії вексельного бланка, що має однаковий з першим примірником номер. Записи в кожному з примірників повинні бути тотожними.

Перший примірник податкового векселя залишається у векселедержателя, другий з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертається векселедавцю[272].

229.2.4–5. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів для підприємств-виробників етилену, що отримують продукцію за ставкою 0 гривень за 1 000 кг. Такий вексель може бути виданий виключно виробником етилену, для виробництва якого використовуються легкі та важкі дистиляти (отримані за нульовою ставкою акцизного податку).

229.2.6–7. Прямими нормами законодавцем заборонено передавати обов’язок погашення податкового векселя векселедавцем (див. п. 229.2.45 Коментарю до п. 229.2 ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за такими податковими векселями.

229.2.8. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства-виробника етилена, який отримує легкі та важкі дистиляти для специфічних процесів переробки за нульовою ставкою акцизного податку.

229.2.9-11. На підприємствах-виробниках етилену, які використовують як сировину легкі та важкі дистиляти, створюються податкові пости. Представники органу державної податкової служби на такому посту здійснюють безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів, які були отримані як сировина для виробництва етилену.

Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби. Безпосередньо режим роботи податкових постів визначається органом державної податкової служби за місцезнаходженням підприємства, що використовує нафтопродукти у виробництві етилену. Контроль за цільовим використанням нафтопродуктів як сировини для виробництва етилену здійснюється представниками податкової служби на таких податкових постах. Склад представників органу податкової служби на податкових постах підприємств — виробників етилену затверджується відповідним наказом.

Прийом нафтопродуктів як сировини підприємством — виробником етилену здійснюється за участі представника органу державної податкової служби на податковому посту такого підприємства[273].

Підставою для погашення податкового векселя (див. п. 229.2.3 Коментарю до п. 229.2 ст. 229 Кодексу) є довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів, які були отримані за таким векселем. Така довідка погоджується представником органу державної податкової служби на податковому пості.

229.2.12. Нормою закріплено порядок опротестування податкового векселя, виданого відповідно до вимог п. 229.2 ст. 229 Кодексу, який не погашено у встановлений строк. Орган податкової служби за місцем реєстрації суб’єкта господарювання (векселедавця) здійснює протест такого векселя у неплатежі. Вчинення протестів за податковими векселями здійснюється нотаріусами. Векселедержатель протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку-аваліста з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше одного операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму векселедержателю, вказану у цьому векселі.

229.2.13. Функції з розроблення та відповідного затвердження порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються при отриманні легких та важких дистилятів з нульовою ставкою податку для подальшого виробництва етилену, законодавцем покладені на Кабінет Міністрів України, зокрема, порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1215.

229.2.14–15. До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання як сировини для виробництва етилену, а також встановлення щорічних відвантажень таких нафтопродуктів як сировини для подальшого виробництва етилену підприємствам згідно з вказаним переліком. На 2011 рік такий перелік та відповідні квоти затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2012 р. № 133 «Про отримання, ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену у 2011 році».

229.2.16. Якщо векселедавець не підтверджує цільове використання легких та важких дистилятів, то відповідно до пп. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 Кодексу він стає платником акцизного податку з обсягу продукції, використаної не за призначенням, що тягне за собою фінансову відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого визначається шляхом збільшення суми податку, яка повинна бути сплаченою на коефіцієнт 1,5.

229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості

229.3.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.

229.3.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.3.3. Для ввезення на митну територію України легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) з метою використання їх в якості сировини у виробництві етилену виробник етилену оформлює податковий вексель у трьох примірниках. Один примірник подається органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий — органу державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.

229.3.4. Податковий вексель видається на суму акцизного податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

229.3.5. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником етилену.

229.3.6. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації.

229.3.7. Підставою для митного оформлення легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України з метою використання у виробництві етилену, є подання виробником етилену органу державної митної служби другого примірника податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням виробника.

229.3.8. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.3.9. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.3.10. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

229.3.11. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.

229.3.12. Податковий вексель без сплати суми акцизного податку коштами вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.

229.3.13. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається органу державної митної служби.

229.3.14. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену у податковому векселі, векселедержателю.

229.3.15. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

229.3.16. Перелік підприємств, що здійснюють ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.

229.3.17. Ввезення легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, здійснюється в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.

229.3.18. У разі нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, що ввезені в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб’єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази.

Коментованим пунктом ст. 229 Кодексу визначено особливості оподаткування нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України як сировина в нафтохімічній промисловості, а також порядок використання податкових векселів при імпортуванні таких нафтопродуктів виробниками без сплати акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування імпорту нафтопродуктів.

229.3.1. Нормою закріплено можливість ввезення на митну територію України легких (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) дистилятів як сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.

229.3.2. Контроль за цільовим використанням легких та важких дистилятів для специфічних процесів переробки (імпортованих виробниками етилену без сплати акцизного податку) здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів (див. п. 229.3.11–13 Коментарю до п. 229.3 ст. 229 Кодексу).

229.3.3–4. Умовою ввезення легких та важких дистилянтів без сплати акцизного податку (як сировини для виробництва етилену) є надання суб’єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов’язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що імпортуються за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (діюча на момент митного оформлення). Податковий вексель виписується до моменту отримання легких та важких дистилятів.

Податковий вексель у випадку імпорту легких та важких дистилятів виписується у трьох примірниках, перший з яких заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем в банку, а два інших — на ксерокопіях вексельного бланка, що мають однаковий з першим примірником номер. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Один з яких подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий — до органу державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку. Записи в кожному з примірників повинні бути тотожними.

229.3.5–6. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів з дня митного оформлення імпорту нафтопродуктів. Такий вексель може бути виданий виключно виробником етилену, для виробництва якого використовуються легкі та важкі дистиляти (отримані без сплати акцизного податку). Такий виробник визначається векселедавцем за податковим векселем.

229.3.7. Податковий вексель, оформлений згідно з вимогами даної статті (див. п. 229.3.3–4 Коментарю до п. 229.3 ст. 229.3 Кодексу), є підставою для митного оформлення імпорту нафтопродуктів, визначених у пп. 229.3.1 п. 229.3 ст. 229 Кодексу.

229.3.8–9. Законодавцем прямими нормами заборонено векселедавцю передавати обов’язок погашення податкового векселя (див. п. 229.3.5–6 Коментарю до п. 229.3 ст. 229 Кодексу) іншим суб’єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за податковими векселями.

229.3.10. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства-виробника етилену, який імпортує легкі та важкі дистиляти для специфічних процесів переробки без сплати акцизного податку.

229.3.11–13. На підприємствах-виробниках етилену, які використовують як сировину імпортовані легкі та важкі дистиляти, створюються податкові пости. Представники органу державної податкової служби на такому посту здійснюють безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів, які були отримані, сировини для виробництва етилену.

Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби. Зокрема, порядок роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, що використовують ввезені на митну територію України легкі та важкі дистиляти без сплати акцизного податку для виробництва етилену, затверджено наказом ДПА України від 19.01.2011 р. № 33.

Прийом імпортованих на митну територію України нафтопродуктів для виробництва етилену підприємством-виробником етилену здійснюється за участі представника органу державної податкової служби на податковому посту такого підприємства.

Підставою для погашення податкового векселя (див. п. 229.3.3–4 Коментарю до п. 229.3 ст. 229 Кодексу) є довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів, які були отримані за таким векселем. Така довідка погоджується представником органу державної податкової служби на податковому пості.

229.3.14. Див. пп. 229.2.12 Коментарю до п. 229.2 ст. 229 Кодексу.

229.3.15. Функції з розроблення та відповідного затвердження порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються при ввезенні на митну територію України легких та важких дистилятів для подальшого виробництва етилену, законодавцем покладені на Кабінет Міністрів України. Так, порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до ввезення легких та важких дистилятів на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1215.

229.3.16–17. До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків підприємств, що ввозять на митну територію України легкі та важкі дистиляти для використання як сировини для виробництва етилену, а також встановлення щорічних квот на ввезення нафтопродуктів для подальшого виробництва етилену підприємствами згідно із затвердженим переліком. На 2011 рік такий перелік та відповідні квоти затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2012 р. № 133 «Про отримання, ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену у 2011 році».

229.3.18. Нормою передбачено застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу у разі встановлення фактів нецільового використання суб’єктами господарювання легких та важких дистилятів, що ввозяться на митну територію України, як сировини для виробництва етилену. Розмір штрафу визначається шляхом збільшення на коефіцієнт 1,5 суми податку, яка повинна бути сплаченою з ваги таких нафтопродуктів (використаних за нецільовим призначенням) за ставками на дату їх митного оформлення.

(з 01.01.2012 р. статтю 229 буде доповнено пунктами 229.4 та 229.5, передбаченими підпунктом 98 пункту 1 розділу I Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

229.4. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для хімічної промисловості

229.4.1. Нафтопродукти (коди 2710 11 11 00, 2710 11 15 00, 2710 11 21 00, 2710 19 11 00, 2710 19 15 00, 2710 19 25 00, 2710 19 29 00 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку.

229.4.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва у хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

229.4.3. До отримання нафтопродуктів, які використовуються суб’єктами господарювання в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 статті 215 цього розділу, та ставкою 0 евро за 1000 кг.

229.4.4. Податковий вексель може бути виданий лише суб’єктом господарювання — виробником, що використовує ці нафтопродукти у якості сировини у хімічній промисловості.

229.4.5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.

229.4.6. Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

229.4.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

229.4.8. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

229.4.9. На підприємствах, що використовують нафтопродукти в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для хімічної промисловості.

229.4.10. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості.

229.4.11. Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, погоджена представником податкового поста, встановленого на підприємстві.

229.4.12. У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі, векселедержателю.