Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
113.1. Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
113.2. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов’язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.
113.3. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
113.1. Про поняття «штрафна санкція» (фінансова санкція, штраф) як елемент фінансової відповідальності див. коментар до п. 111.2.
Пункт 113.1 ПК встановлює загальне правило: порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) такі ж самі, як порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань:
— в разі несплати податку штрафні санкції за це сплачуються відповідно до порядку і строків сплати відповідного податку;
— сплата штрафних санкцій здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, податковим агентом або представником платника податку, або банком;
— сплата штрафних санкцій суб’єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), здійснюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
— органом стягнення штрафних санкцій є той державний орган, який уповноважений стягувати відповідні грошові зобов’язання та/або відповідний податковий борг;
— якщо орган стягнення має право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, то він в такий самий спосіб звертається до суду і про стягнення штрафних санкцій;
— оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється за правилами, що встановлені нормами глави 4 ПК.
Окремі особливості (відхилення від загального правила) сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій передбачені статтями 114–116 ПК (див. нижче ком. до них).
113.2. Зміст цього пункту фактично відтворює зміст ст. 112 ПК (див. ком. вище).
113.3. Про порядок застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, див. коментар до пункту 113.1 цієї статті, а також коментар до статей 114–116.
Розмір штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) встановлюється ПК та іншими законами України.
Податковий кодекс передбачає за податкові правопорушення такі види санкцій:
— санкції з абсолютно-визначеним розміром;
— санкції з відносно-визначеним розміром, який вираховується у відсотках від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення;
— санкції з відносно-визначеним розміром, який залежить від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення, але вираховується не у відсотках (наприклад, штраф у розмірі вартості відчуженого майна, штраф у розмірі збору на один календарний місяць тощо).
Див. також пункти 5–7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення ПК» і коментар до них.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Так, не можуть встановлюватися і застосовуватися штрафні санкції за порушення нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, ДПС України та інших центральних органів влади, а також органів місцевого самоврядування. Наприклад, після набрання чинності ПК не можна застосовувати штрафні санкції, передбачені Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Стаття 22. Об’єкт оподаткування
Стаття 22. Об’єкт оподаткування 22.1. Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з
Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання
Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання 123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного
Стаття 129. Пеня
Стаття 129. Пеня 129.1. Пеня нараховується:129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.Нарахування пені розпочинається:а) при самостійному нарахуванні суми грошового
Стаття 134. Об’єкт оподаткування
Стаття 134. Об’єкт оподаткування 134.1. У цьому розділі об’єктом оподаткування є:134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135–137 цього Кодексу, на
Стаття 163. Об’єкт оподаткування
Стаття 163. Об’єкт оподаткування 163.1. Об’єктом оподаткування резидента є:163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);163.1.3. іноземні доходи —
Стаття 252. Об’єкт оподаткування
Стаття 252. Об’єкт оподаткування 252.1. Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.252.2. Для природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків відстаней
Стаття 253. Ставки оподаткування
Стаття 253. Ставки оподаткування 253.1. Ставки оподаткування:253.1.1. 1,67 гривні за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;253.1.2. 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафти
Стаття 257. Об’єкт оподаткування
Стаття 257. Об’єкт оподаткування 257.1. Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.257.2. Об’єкт оподаткування рентною платою природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу, який
Стаття 285. Податковий період
Стаття 285. Податковий період 285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.285.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із
Стаття 288. Орендна плата
Стаття 288. Орендна плата 288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу
Стаття 301. Платники податку
Стаття 301. Платники податку 301.1. Платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює
Стаття 302. Об’єкт оподаткування
Стаття 302. Об’єкт оподаткування 302.1. Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків,
Стаття 303. База оподаткування
Стаття 303. База оподаткування 303.1. Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995