Стаття 92. Узгодження операцій із заставленим майном

Стаття 92. Узгодження операцій із заставленим майном

92.1. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

92.2. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

92.3. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Сутність податкової застави як способу забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів є особливий порядок розпорядження платником податків своїми активами (майном). На цьому акцентує увагу Конституційний Суд України в Рішенні від 24.03.2005 р. № 2-рп/2005. Особливість такого порядку полягає у тому, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі. Відчуження такого майна можливе виключно за згодою органу державної податкової служби. У наведеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що податковому органу надається законна підстава узгоджувати проведення таких господарських операцій боржника з його майном, що забезпечить погашення податкового боргу та реалізацію у зв’язку з цим конституційного обов’язку боржника щодо сплати податків і зборів.

У випадку, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без погодження з органом державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати та/або погашення податкового боргу.

Певну особливість має відчуження або оренда (лізинг) майна, яке перебуває у податковій заставі. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов’язаний замінити їх іншим майном такої самої або більшої вартості. При цьому зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби при умові часткового погашення податкового боргу.

У разі відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України платник податків сплачує штраф у розмірі вартості відчуженого майна.