Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення
Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення
61.1. Податковий контроль — система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VІ)
Податковий контроль характеризується такими особливостями, що розкривають його зміст:
1) це спеціальний державний контроль, аналіз якого передбачає два аспекти: а) здійснюється спеціальними суб’єктами, наділеними державою особливою компетенцією саме в галузі оподаткування; б) здійснюється відносно спеціального об’єкта — централізованих і децентралізованих грошових фондів;
2) він включає контроль за дисципліною в сфері оподаткування, що припускає широкий підхід до змісту податкового контролю;
3) податковий контроль характеризується чіткою цілеспрямованістю;
4) податковий контроль пов’язаний не тільки із грошовими, але й з матеріальними ресурсами. Природно, беруть участь останні в даному процесі побічно, опосередковано:
а) як об’єкт визначення грошових обов’язків (приміром, в основі обчислення й сплати майнових податків лежить предмет оподаткування — певний майновий комплекс або його частина);
б) як кошти забезпечення грошових зобов’язань, коли відбувається реалізація певного майна, а за рахунок виручених коштів здійснюється погашення податкових боргів;
5) податковий контроль відбиває відносини влади й підпорядкування, що базуються на фіскальних функціях держави, особливістю реалізації яких є чітко виражений імперативний характер;
6) податковий контроль реалізується через сукупність активних дій як зобов’язаних, так і владних суб’єктів.