Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань
Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань
43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
43.3. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.
Пункт 43.1 статті 43 визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань до бюджетів різних рівнів.
Відповідно до норм Кодексу помилково сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань. А надміру сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Поверненню з бюджету підлягають:
— надміру сплачені податки, збори (обов’язкові платежі);
— помилково сплачені податки, збори (обов’язкові платежі).
Грошове зобов’язання платника податків — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно, поверненню підлягають помилково та/або надміру сплачені податкові зобов’язання, штрафні санкції, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 43.2 статті 43 визначено, що однією із основних умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань є відсутність податкового боргу у платника податків незалежно від виду боргу. Для того, щоб претендувати на повернення таких грошових зобов’язань, платник податків повинен повністю погасити борг.
Наступною умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку).
Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань подається до відповідного податкового органу в довільній формі. Проте заява обов’язково повинна містити напрям перерахування коштів:
— на поточний рахунок платника податків в установі банку;
— на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
— шляхом повернення готівкою за чеком у випадку відсутності у платника податків банківського рахунка.
Серед умов визначено і термін подання заяви відповідно до загальної позовної давності — 3 роки (у Податковому кодексі України визначено як 1 095 днів). Тобто заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань може бути розглянута контролюючим органом, якщо термін виникнення такої суми не перевищив 1 095 днів.
Для розгляду заяви, проведення перевірки положень, викладених у заяві щодо помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, контролюючому органу дається п’ятнадцять робочих днів (не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви), протягом яких контролюючий орган зобов’язаний підготувати висновок та передати його на виконання до відповідного органу Державного казначейства. Відповідним органом Державного казначейства на підставі отриманих висновків протягом п’яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань готівкою фізичним особам, що не мають рахунків у банківських установах, здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих органами Державного казначейства України в установах банків, уповноважених, згідно з укладеними договорами, здійснювати виплату готівки на підставі чека, виписаного на ім’я фізичної особи; з рахунків установ банків, уповноважених, згідно з укладеними договорами, здійснювати виплату готівки за реєстром одержувачів коштів, підготовленим органом державної податкової служби України, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові одержувача, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія і номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), сума, що підлягає поверненню або поштовим переказом на адресу, визначену у заяві платника або у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації), через підприємства поштового зв’язку за Реєстром, підготовленим органом державної податкової служби України.
За порушення строків передачі висновків про повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов’язань для виконання Державним казначейством України несуть відповідальність контролюючі органи, які повинні були вчасно підготувати та направити такі висновки.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов’язань
Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов’язань 54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або
Стаття 87. Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків
Стаття 87. Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків 87.1. Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу
Стаття 97. Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством
Стаття 97. Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством 97.1. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної
Стаття 98. Порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків
Стаття 98. Порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків 98.1. Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:98.1.1. для
Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов’язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов’язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб 99.1. Грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її
Стаття 100. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків
Стаття 100. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків 100.1. Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або
Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов’язань
Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов’язань 176.1. Платники податку зобов’язані:а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі, якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно
Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань
Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань 187.1. Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від
Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту)
Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) 192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за
Стаття 216. Дата виникнення податкових зобов’язань
Стаття 216. Дата виникнення податкових зобов’язань 216.1. Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого
Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати 254.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.254.2. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.254.3. Сума
Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати 260.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.260.2. Розмір податкового зобов’язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним