Стаття 315. Об’єкт оподаткування збором

Стаття 315. Об’єкт оподаткування збором

315.1. Об’єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення — на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

315.1. Статтею 11 Закону України[408] визначено порядок обліку природного газу.

Облік природного газу, у тому числі комерційний (приладовий), здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його видобування, транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Комерційний (приладовий) облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки.

Відпуск природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.

Населення у разі відсутності приладів обліку природного газу споживає газ за нормами, встановленими законодавством, до строків, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»[409].

Постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку:

для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується:

комплексно, у тому числі для опалення, — з 1 січня 2012 року;

для підігріву води та приготування їжі — з 1 січня 2016 року;

тільки для приготування їжі — з 1 січня 2018 року;

для інших споживачів — з 1 липня 2011 року.

Вузлом обліку природного газу є сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання у робочих умовах, реєстрації, збереження результатів вимірювання та розрахунків об’єму газу, приведеного до стандартних умов.

Вимоги до складових вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості, а також порядок приймання-передачі визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами в галузі постачання природного газу, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у нафтогазовому комплексі.

У разі використання показувальних або реєструвальних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) розрахунки об’єму газу повинні заноситись до журналу обліку газу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору про постачання природного газу підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії для надання населенню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» від 7 жовтня 2009 року № 1087[410], документом, що підтверджує відпущення природного газу споживачам є двосторонній актом приймання-передачі природного газу.

В акті зазначається фактичний обсяг спожитого покупцем природного газу. На підставі акта приймання-передачі постачальник і покупець складають комерційний акт приймання-передачі природного газу, спожитого покупцем, в якому зазначаються ціна та загальна вартість природного газу.

Покупець зобов’язується не пізніше ніж 5 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, подати постачальникові для підписання по два примірники акта приймання-передачі і комерційного акта приймання-передачі природного газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені з газотранспортним підприємством.

Постачальник зобов’язується не пізніше 12 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, повернути покупцеві по одному примірнику акта приймання-передачі і комерційного акта приймання-передачі природного газу, підписаного та скріпленого печаткою постачальника.

Для складання зазначеного акта необхідно виконати розрахунок пропорційного перераховування обсягу теплової енергії, отриманої окремим споживачем, в обсяг газу, використаного на її вироблення.

Розрахунки населенням за надані послуги з газопостачання можуть провадитися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються газопостачальним підприємством (пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 9 грудня 1999 року № 2246[411]).

При поставці природного газу населенню за наявності лічильника газу розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника.

За наявності будинкових або на групу будинків лічильників газу розрахунок за надані послуги з газопостачання проводиться за встановленими цінами відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових або на групу будинків), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620[412].

За відсутності лічильника газу розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими тарифами (цінами) відповідно до норм споживання.

У разі отримання субсидії та/або пільг з оплати природного (скрапленого) газу споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому законодавством порядку.