Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору

Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору

32.1. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

32.2. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

відстрочки;

розстрочки;

податкового кредиту.

32.3. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов’язку.

Зміною строку сплати податку й збору визнається перенесення вповноваженим органом установленого строку сплати податку (збору) на більш пізній. Зміна строку не скасовує існуючого й не створює нового обов’язку по сплаті податку й збору. Зміна строку сплати податку й збору здійснюється за рішенням органів, до компетенції яких входить прийняття відповідних рішень:

1) відстрочка являє собою перенесення граничного строку сплати повної суми податку на більш пізній строк. Відстрочка (розстрочка) по сплаті податку (збору) може бути представлена по одному або декількох податках. Вона не може надаватися або встановлюватися по податковому обов’язку по ввізному миту, акцизному податку, податку на додану вартість при ввозі товарів (робіт, послуг) на митну територію України, зборах у Пенсійний фонд України або інших зборах у межах державного чи обов’язкового соціального страхування, якщо інше не встановлено законами по цих податках та зборах. Відповідно до ст. 100 цього Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному цим Кодексом.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків згідно з п. 100.5 ст. 100 цього Кодексу є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками, починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 цього Кодексу затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше строку закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі;

2) розстрочка являє собою розподіл суми податку на певні частини із установленням строків сплати цих частин. Розстрочкою податкових зобов’язань є надання платникові податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без обліку сум пені під відсотки, розмір яких не може бути менший за ставку Національного банку України. Розстрочка не може бути надана платникові податків, що раніше одержав її на цих же підставах. Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків згідно з п. 100.4 ст. 100 цього Кодексу є надання ним доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо — суми штрафних санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Відповідно до п. 100.8. ст. 100 цього Кодексу рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного періоду приймається у такому порядку:

— стосовно загальнодержавних податків та зборів — керівником контролюючого органу (його заступником);

— стосовно місцевих податків і зборів — керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного періоду, приймається керівником (заступником керівника) центрального контролюючого органу за узгодженням з Міністерством фінансів України. Рішення щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу окремих платників податків щороку оприлюднюються центральним контролюючим органом.

Договори про розстрочку, відстрочку можуть бути достроково розірвані: а) з ініціативи платника податків — при достроковому погашенні суми податкового боргу, по якому була досягнута домовленість про розстрочку, відстрочку; б) з ініціативи податкового органу, у випадку якщо: з’ясовано, що інформація, надана платником податків при висновку зазначених договорів, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою; платник податків визнається таким, що має податковий борг по податкових зобов’язаннях, які виникли після висновку зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу;

3) податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.