Стаття 124. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби

Стаття 124. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби

124.1. Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим Кодексом, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

124.1. Ця норма містить склад правопорушення, що вчиняється активними діями:

— відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим Кодексом.

Умовою застосування норми (накладення штрафу) є наявність таких ознак:

1) відчуження платником податків майна;

2) майно, що було відчужено, перебуває у податковій заставі;

3) наявність обов’язку отримання платником податків згоди органу державної податкової служби на відчуження майна;

4) відчуження цього майна здійснене без узгодження з органом державної податкової служби.

Відчуження майна — будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування (див. п. 14.1.31). Це може бути продаж, дарування, міна тощо.

Майно, яке перебуває у податковій заставі — будь-яке майно платника податків, який має податковий борг, з урахуванням обмежень, визначених п. 87.3 ст. 87 ПК, а також іншими законодавчими актами (див. коментар до ст 87 ПК).

Обов’язок отримання платником податків згоди органу державної податкової служби на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, є загальним правилом. Це обумовлено приписом абазу другого п. 92.1 ст. 92 ПК: платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби.

Виключеннями з цього загального правила є випадки, коли відчуження майна відбувається після того, як орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. Також відсутні ознаки цього правопорушення у випадку, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, і платник податків здійснив відчуження такого майна без погодження з органом державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження направлені повним обсягом у рахунок виплати заробітної плати, внесків на обов’язкове соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (див. коментар до ст. 92 ПК).

Суб’єктом правопорушення і відповідальності є платник податків (див. коментар до ст. 15 ПК).

Див. також: Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом Мінфіну України від 11 жовтня 2011 р. № 1273, зареєстрований в Мін’юсті України 23 листопада 2011 р. за № 1339/20077; Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджене наказом ДПА України від 24 грудня 2010 р. № 1039, зареєстроване в Мінюсті України 30 грудня 2010 р. за № 1434/18729.