Стаття 84. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Стаття 84. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби

84.1. Експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

84.2. Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби, в яких зазначаються:

84.2.1. підстави для залучення експерта;

84.2.2. прізвище, ім’я та по батькові експерта;

84.2.3. реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль;

84.2.4. питання, поставлені до експерта;

84.2.5. документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

84.3. Орган державної податкової служби, керівник (або заступник) якого призначив проведення експертизи, зобов’язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи — з висновком експерта.

84.4. виключено.

84.5. Експерт має право ознайомлюватися з поданими йому матеріалами, які стосуються предмета експертизи, та просити надання додаткових матеріалів.

Експерт має право відмовитися від надання висновку, якщо поданих матеріалів недостатньо або такий експерт не володіє необхідними знаннями для проведення зазначеної експертизи.

84.6. За надання завідомо неправдивого висновку експерт несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий контроль, що входить до компетенції органів державної податкової служби, стосується діяльності різних галузей і потребує знань, які виходять за межі тих, якими повинні володіти посадові особи органів державної податкової служби.

Тому законодавець даною нормою визначив можливість призначення експертизи.

Експертиза — вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованими фахівцями, установами певного питання, явища, тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері господарської діяльності.

Головним призначенням експертизи під час проведення податкового контролю є якісна оцінка фахівцем всіх обставин, які виникли в процесі оподаткування.

Законодавець визначив, що експертиза проводиться, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

Але поняття необхідності проведення експертизи в Податковому кодексі України не визначено. Вважаємо, що до таких випадків можна віднести: встановлення достовірності первинних — бухгалтерських документів; виявлення реальних господарських операцій, у тому числі визначення обсягу продукції, виробленої суб’єктом господарювання, підтвердження факту перебування цієї продукції в тому чи іншому місці та ін.

Під час проведення податкового контролю платнику податків надано право подати заяву про призначення експертизи, а керівнику органу податкової служби чи його заступнику — прийняти рішення про призначення експертизи.

Рішення про призначення експертизи має містити відомості, зокрема про підстави залучення експерта, назву установи, прізвище, ім’я та по батькові експерта; реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль; питання, поставлені до експерта; документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд.

Поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта.

Найчастіше при податкових перевірках виникає необхідність у проведенні почеркознавських експертиз. Вони можуть бути призначені для перевірки справжності підпису на документі, щоб встановити, чи відповідає особа, яка підписала документ, тому, хто зазначений у розшифровці підпису.

Експерт, який одержав на дослідження зразок почерку керівника організації-контрагента та копії рахунків-фактур, у своєму висновку вправі відобразити, що його висновки про виконання підписів іншою особою носять ймовірний характер. Він може вказати, що вирішення питання про належність підписів на документах в категоричній формі можливо при дослідженні оригіналів документів і більшої кількості зразків почерку та підписів керівника організації-контрагента.

При необхідності податкові органи можуть розраховувати на проведення інших видів експертиз. Наприклад, будівельної для встановлення реальності виконання робіт, за які заплатило підприємство.

На орган державної податкової служби в особі керівника чи заступника покладено обов’язок ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи — з висновком експерта.

Під час проведення експертизи експерту надано право ознайомлюватися з поданими йому матеріалами, які стосуються предмета експертизи, та просити надання додаткових матеріалів. За недостатності поданих матеріалів експерт має право відмовитися від надання висновку.

Коментованою нормою даного Кодексу передбачена відповідальність експерта за надання завідомо неправдивого висновку.

Встановлення відповідальності експерта на законодавчому рівні підвищує рівень об’єктивності та достовірності як проведеної експертизи, так і об’єктивності встановлення порушень під час здійснення податкового контролю.