Стаття 67. Підстави та порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб

Стаття 67. Підстави та порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб

67.1. Підставами для зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є:

67.1.1. повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.

У разі коли внаслідок припинення платника податків — юридичної особи шляхом реорганізації частина його податкових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов’язання чи борг переходять (розподіляються) до юридичних осіб — правонаступників реорганізованої юридичної особи у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли внаслідок припинення платника податків — юридичної особи шляхом ліквідації частина його податкових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов’язання чи борг погашаються за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків відповідно до закону, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи — за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку та збору, стосовно якого виникло податкове зобов’язання або податковий борг таких філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу;

67.1.2. наявність хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 65.10 статті 65 цього Кодексу для самозайнятої особи.

У випадках, що стосуються самозайнятих осіб, зняття з обліку таких осіб здійснюється за відсутності податкового боргу або в разі його погашення за рахунок майна зазначеної фізичної особи, що переходить за правом спадщини у власність інших осіб, або визнання такого податкового боргу безнадійним і списання його в установленому порядку, коли таке майно відсутнє або не з’являються інші особи, які вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав.

В інших випадках грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, визначеного у цій статті, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

67.2. Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців;

відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців;

скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

67.3. У разі припинення юридичної особи її відокремлені підрозділи підлягають зняттю з обліку в контролюючих органах.

Порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом державної податкової служби.

67.4. Договори про спільну діяльність знімаються з обліку в органах державної податкової служби після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії такого договору чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.

Порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підставою для зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичної особи, її відокремлених підрозділів є здійснення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи та/або закриття її відокремленого підрозділу, результатом чого є повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.

У разі припинення юридичної особи її відокремлені підрозділи підлягають зняттю з обліку в контролюючих органах.

У випадку припинення платника податків — юридичної особи шляхом реорганізації його непогашені податкові зобов’язання чи борг переходять (розподіляються) до юридичних осіб — правонаступників реорганізованої юридичної особи у порядку, визначеному Податковим кодексом.

У випадку припинення платника податків — юридичної особи шляхом ліквідації його непогашені податкові зобов’язання чи борг погашаються за рахунок активів засновників або учасників такої особи відповідно до закону (у межах повної або додаткової відповідальності), а в разі ліквідації відокремленого підрозділу юридичної особи — за рахунок головної юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку та збору, щодо якого виникло податкове зобов’язання або податковий борг її відокремленого підрозділу.

Для самозайнятих осіб підставами для зняття з обліку є:

— визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності — з дати набрання чинності відповідного рішення суду;

— смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також визнання фізичної особи безвісти відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;

— внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

— реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі;

— закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ;

— заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність;

— наявність обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством;

— анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Зняття з обліку самозайнятих осіб здійснюється за відсутності податкового боргу або в разі його погашення за рахунок майна зазначеної фізичної особи, що переходить за правом спадщини у власність інших осіб. Якщо таке майно відсутнє або не з’являються інші особи, які вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав, такий податковий борг визнається безнадійним і списується в установленому порядку.

У всіх інших випадках непогашені після ліквідації платника податків грошові зобов’язання та податковий борг визнаються безнадійним і списуються у порядку, встановленому КМ України.

Зняття з обліку може відбуватися як за ініціативою платника, так і податкового органу в процесі судового оскарження. Податковим кодексом органам державної податкової служби надано право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

— припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців;

— відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців;

— скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно з чинним законодавством причинами заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків можуть бути:

— неможливість проведення документальної перевірки із зазначенням обґрунтованих обставин, які підтверджують неможливість її проведення;

— наявність податкового боргу, грошових зобов’язань, щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, грошових зобов’язань та податкового боргу та несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам;

— наявність об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних із оподаткуванням, зокрема, земельних ділянок, які надані у власність або користування юридичній особі чи для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі — підприємцю;

— наявність судових спорів між платником податків та органом державної податкової служби чи кримінальних справ за фактами умисного ухилення від сплати податків, зборів, вчинених службовими особами юридичної особи чи фізичною особою — підприємцем;

— неповернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) платником податків або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки;

— наявність в органів державної податкової служби даних про непогашені платником податків іноземні кредити, залучені державою або під державні гарантії;

— неподання юридичною особою копії ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу, складеного комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором), або фізичною особою — підприємцем виписки про рух коштів на рахунках, які на дату завершення документальної перевірки фізичної особи — підприємця не були закриті;

— відсутність повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків такого платника податків, у тому числі відкритих через відокремлені підрозділи;

— неповернення до органу державної податкової служби оригіналів документів, що видані платнику податків та його відокремленим підрозділам (свідоцтва, патенти, довідки за ф. № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню відповідно до законодавства, а також засвідчених копій цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби;

- інші заперечення відповідно до законодавства в межах повноважень органів державної податкової служби.

Підставою для зняття з обліку в органах державної податкової служби договорів про спільну діяльність та угоди про розподіл продукції є факт їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи факт досягнення мети, для якої вони були укладені, а також визнання їх недійсними у судовому порядку.