Стаття 219. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Стаття 219. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів

219.1. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством.

219.2. Підакцизні товари (продукція), які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати податку під зобов’язання, узяте перед органом державної митної служби, про вивезення таких товарів (продукції) у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби.

Коментованою статтею визначено механізм звільнення від сплати акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), які переміщуються через митну територію України транзитом, а також умови звільнення від сплати податку у разі тимчасового ввезення підакцизних товарів на митну територію України, використання яких не має комерційного характеру.

219.1. Умовою звільнення транзиту підакцизних товарів (продукції) через митну територію України є здійснення заходів щодо гарантування доставки таких товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством. Відповідно до ст. 185 Митного кодексу України транзит є одним з видів митного режиму. Умови переміщення товарів у митному режимі транзиту визначені гл. 33 Митного кодексу України.

Даний режим може бути вибраний декларантом самостійно відповідно до мети переміщення підакцизних товарів (продукції) та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення. Відповідно до вказаного митного режиму підакцизні товари (продукція) переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів (продукції) на митній території України[246].

Граничними термінами транзиту підакцизних товарів митною територією України визначені такі:

— автомобільним транспортом (з моменту ввезення на територію України) — 5 діб у разі прямого транзиту і 10 діб — у разі комбінованого перевезення;

— залізничним транспортом (з моменту ввезення на територію України) — 21 доба — у разі прямого транзиту і 28 діб — у разі переадресування[247].

219.2. Нормою закріплено звільнення від сплати податку підакцизних товарів (продукції), що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів. Умовою такого звільнення є те, що вказані товари (продукція) не змінюють власника на митній території України (залишаються у власності нерезидентів у розумінні пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а їх використання не має комерційного характеру. Крім того, їх пропуск через митний кордон України здійснюється під відповідне зобов’язання, узяте перед органом державної митної служби, за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби. Фінансові гарантії надаються до або в момент фактичного перетину митного кордону товарами під час ввезення їх в Україну.

Фінансові гарантії у вигляді грошової застави нерезидентами вносяться на депозитні рахунки митних органів в уповноважених банках в іноземній валюті I групи класифікатора валют Національного банку України або в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату надання фінансової гарантії як безготівково, так і готівкою. Розмір гарантії не може перевищувати визначену законодавством суму податків та зборів, що підлягала б сплаті під час митного оформлення таких товарів у разі їх ввезення на митну територію України для вільного використання. У разі порушення зобов’язання про зворотне вивезення за межі митної території України, за винятком обставин непереборної сили, надані гарантії застосовуються для забезпечення стягнення несплачених податків[248].