Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну Азоту оксиди 1221 Аміак 229 Ангідрид сірчистий 1221 Ацетон 458 Бенз(о) пірен 1554343 Бутилацетат 275 Ванадію п’ятиокис 4580 Водень хлористий 46 Вуглецю окис 46 Вуглеводні 69 Газоподібні фтористі сполуки 3023 Тверді речовини 46 Кадмію сполуки 9664 Марганець та його сполуки 9664 Нікель та його сполуки 49238 Озон 1221 Ртуть та її сполуки 51757 Свинець та його сполуки 51757 Сірководень 3924 Сірковуглець 2550 Спирт н-бутиловий 1221 Стирол 8916 Фенол 5542 Формальдегід 3023 Хром та його сполуки 32779

243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:

Клас небезпечності Ставка податку, гривень за тонну I 8733 II 2000 Ш 298 IV 69

243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів:

Орієнтовнобезпечний рівень впливу речовин (сполук) (міліграмів на куб. метр) Ставка податку, гривень за тонну Менше 0,0001 367 612 0,0001 — 0,001 (включно) 31 497 0,001 — 0,01 (включно) 4 351 0,01 — 0,1 (включно) 1 221 0,1 — більше 10 46

243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.

243.5. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті.

243. У даній статті ПК України наведено ставки податку за викиди окремих забруднюючих речовин в атмосферне повітря (пункт 243.1), за класом небезпечності (пункт 243.2) та за орієнтовнобезпечним рівнем впливу (пункт 243.3).

Визначення термінів «викид речовини» та «забруднююча речовина» наведено в коментарі до пп. 240.1.1, «стаціонарне джерело забруднення» — у пп. 14.1.233 ПК України.

Викиди призводять до забруднення атмосферного повітря, тобто до зміни складу і його властивостей у результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища. Величина ставки податку залежить від ступеня впливу даної забруднюючої речовини на здоров’я населення та компоненти навколишнього природного середовища.

Щорічно до ПКУ відповідним законом будуть вноситись зміни щодо коригування ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю бази оподаткування (1 тонну). До прийняття Податкового кодексу ставки екологічного податку називалися нормативами збору за забруднення навколишнього природного середовища та встановлювалися відповідно до Постанови КМУ № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». У даній статті наведено ставки податку за викиди основних забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Наведемо хімічний склад та формули речовин за видами, зазначеними в пункті 243.1 ПК України, що стануть у пригоді працівникам податкової служби/бухгалтерам та/чи іншим зацікавленим особам.

Таблиця 243.1

Хімічні формули та символи забруднюючих речовин атмосферного повітря

Назва забруднюючої речовини Хімічна формула/ хімічні символи/пояснення 1 2 Азоту оксиди Оксидів азоту є 6: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O4, N2O5. Викиди оксидів нітрогену (N) та сульфуру (S) призводять до такої глобальної екологічної проблеми, як кислотні опади, які, у свою чергу, призводять до зменшення біологічного різноманіття, закиснення ґрунтів та зменшення їх родючості, негативного впливу на здоров’я населення тощо Аміак NН3 Ангідрид сірчистий SO2 Ацетон СH3-С(O) — СH3 Бенз(о)пірне С20Н12 Бутилацетат СH3СOOС4H9 Ванадію п’ятиокис V2O5 Водень хлористий НСІ Вуглецю окис СO Вуглеводні До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). До них відносять насичені вуглеводні СnH2n+2 (метан, етан тощо), ненасичені СnН2n та СnН2n2-2. Наведена ставка податку у ст.243.1 не стосується ароматичних вуглеводнів Газоподібні фтористі сполуки HF, SIF4 (у перерахунку на Б) Тверді речовини Пил виробничий (нетоксичний) Кадмію сполуки Сполуки Cd Марганець та його сполуки Мn та його сполуки Нікель та його сполуки Nі та його сполуки Озон О3 Ртуть та її сполуки Hg та її сполуки Свинець та його сполуки Рb та його сполуки Сірководень H2S Сірковуглець CS2 Спирт н-бутиловий СH3-СH2-СН2-СН2-ОН Стирол С8H8 Фенол С6Н5-ОН Формальдегід НСОН Хром та його сполуки Сr та його сполуки

З пункту 243.1 видно, що за деякими речовинами встановлені набагато вищі від інших ставки податку. Вказані значення ставок є обґрунтованими через шкідливість та небезпечність для здоров’я населення цих забруднюючих речовин. Найбільшої шкоди організму людини завдає бенз(о)пірен, який навіть у невеликих кількостях здатний виявляти як мутагенну, так і канцерогенну дію на живі організми (людей, тварин тощо), що і визначило величину ставки податку за його викид в атмосферне повітря на рівні 1 554 343 грн за тонну.

243.2. Відповідно до «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)» гранично-допустима концентрація (далі — ГДК) забруднюючої речовини (полютанту) в атмосферному повітрі населених місць — це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гігієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної регламентації МОЗ України, та затверджується головним державним санітарним лікарем України. Розрізняють два типи ГДК: максимальна разова — термін дії 20 хвилин, середньодобова — 24 години.

Таблиця 243.2

Гранично-допустимі концентрації та класи небезпечності забруднюючих речовин атмосферного повітря (наказ МОЗ України від 09.07.1997 р. № 201 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)»)

№ Речовини Гранично допустимі концентрації, мг/м3 Максимальна разова Середньодобова Клас з/п небезпечності 1 2 3 4 5 1. Барій вуглекислий (у перерахунку на барій) — 0,004 1 2. Бенз(а) пірне - 0,1 мкг/100 м3 1 3. Ванадію п’ягиоксид — 0,002 1 4. Кадмій — азогнокислий, йодистий, сірчанокислий, хлористий (у перерахунку на кадмій) 0,0003 1 5. Озон 0,16 0,03 1 6. Пил азбестовмісний (з вмістом хризотилазбесту до 10 %) по азбесту 0,06 волокон у мл повітря 1 7. Пил поліметалічний свинцево-цинкового виробництва (з вмістом свинцю до 1 %) 0,0001 1 8. Ртуть — металічна, каломель, сулема; оксид червоний, оксид жовтий; азотнокисла закисна водна, азотнокисла окисна водна, амідохлорна, двойодиста, оцтовокисла, хлориста, хлорна (у перерахунку на ртуть) 0,0003 1 9. Свинець і його неорганічні сполуки (у перерахунку на свинець) 0,001 0,0003 1 10. Свинець сірчистий (у перерахунку на свинець) — 0,0017 1 11. Талію карбонат (у перерахунку на талій) — 0,0004 1 12. Азоту диоксид 0,085 0,04 2 13. Анілін 0,05 0,03 2 14. Білок пилу білково-вітамінного концентрату (БВК) — 0,001 2 15. Бензол 1,5 0,1 2 16. Бром - 0,04 2 17. Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НС1 0,2 0,2 2 18. Водень ціанистий (синильна кислота) - 0,01 2 19. Вуглець чотирихлорний 4 0,7 2 20. Дихлоретан 3 1 2 21. Заліза хлорид (у перерахунку на залізо)* — 0,004 2 22. Іод - 0,03 2 23. Кадмію оксид (у перерахунку на кадмій) — 0,0003 2 24. Кислота мурашина 0,2 0,05 2 25. Кобальту оксид — 0,001 2 26. Кобальт сірчанокислий (у перерахунку на кобальт) 0,001 0,0004 2 27. Марганець і його сполуки (у перерахунку на двоокис марганцю) 0,01 0,001 2 28. Міді оксид (у перерахунку на мідь) — 0,002 2 29. Мідь сірчиста (у перерахунку на мідь) 0,003 0,001 2 30. Мідь сірчанокисла (у перерахунку на мідь) 0,003 0,001 2 31. Мідь хлориста (у перерахунку на мідь) — 0,002 2 32. Мідь хлорна (у перерахунку на мідь) 0,003 0,001 2 33. Миш’як, неорганічні сполуки (у перерахунку на миш’як) — 0,003 2 34. Нітробензол 0,008 0,008 2 35. Нітробромбензол 0,12 0,01 2 36. Сірководень 0,008 - 2 37. Сірковуглець 0,03 0,005 2 38. Синтетичні миючі засоби типу «Кристал» на основі алкілсульфату натрію 0,04 0,01 2 (контроль за алкілсульфатом натрію) 39. Стирол 0,04 0,002 2 40. Фенол 0,01 0,003 2 41. Формальдегід 0,035 0,003 2 42. Фтористі сполуки газоподібні (фтористий водень, чотирифторний кремній) у перерахунку на фтор 0,02 0,005 2 43. Фтористі сполуки добре розчинні неорганічні (фторид натрію, гексафторсилікат натрію) у перерахунку на фтор 0,03 0,01 2 44. Фтористі сполуки погано розчинні неорганічні (фторид алюмінію, гексафторалюмінат натрію) у перерахунку на фтор 0,2 0,03 2 45. Хлор 0,1 0,03 2 46. Азоту оксид 0,4 0,06 3 47. Ангідрид сірчистий 0,5 0,05 3 48. Водень бромистий 1 0,1 3 49. Етилбензол 0,02 0,02 3 50. Етилен 3 3 3 51. Заліза оксид (у перерахунку на залізо)* — 0,04 3 52. Заліза сульфат (у перерахунку на залізо)* — 0,007 3 53. Кальцію гідроксид, карбонат, оксид, хлорид — 0,05 3 54. Кислота оцтова 0,2 0,06 3 55. Магнію оксид 0,4 0,05 3 56. Натрію сульфат 0,3 0,1 3 57. Натрію сульфіт 0,3 0,1 3 58. Олова хлорид (у перерахунку на олово) 0,5 0,05 3 59. Олова диоксид, оксид, сульфат, Олов’янокислий натрію гідрат (у перерахунку на олово) 0,02 3 60. Пил зерновий 0,2 0,03 3 61. Пил каїніту 0,5 0,1 3 62. Пил калімагнезії (калімаг-40) 0,5 0,15 3 63. Пил бавовни 0,2 0,05 3 64. Пил неорганічний, що містить двоокис кремнію в %: більше 70 (дінас і ін.) 0,15 0,05 3 70–20 (шамот, цемент і ін.) 0,3 0,1 3 нижче 20 (доломіт і ін.) 0,5 0,15 3 65. Пил цементного виробництва (з вмістом оксиду кальцію більше 60 % і диоксиду кремнію більше 20 %) 0,02 3 66. Сажа 0,15 0,05 3 67. Спирт фурфуриловий 0,1 0,05 3 68. Толуол 0,6 0,6 3 69. Феноли сланцеві 0,007 - 3 70. Формамід - 0,03 3 71. Хлорбензол 0,1 0,1 3 72. Ацетон 0,35 0,35 4 73. Бензин (нафтовий, малосірчистий у перерахунку на вуглець) 5 1,5 4 74. Бензин сланцевий (у перерахунку на вуглець) 0,05 0,05 4 75. Бутан 200 - 4 76. Вуглецю оксид 5 3 4 77. Етил хлористий - 0,2 4 78. Калію карбонат (поташ) 0,1 0,05 4 79. Магнію хлорат - 0,3 4 80. Метилен йодистий 0,4 - 4 81. Метилен хлористий 8,8 - 4 82. Нафталін 0,003 0,003 4 83. Пентан 100 25 4 84. Спирт етиловий 5 5 4

* При сумісній присутності в атмосферному повітрі контроль належить проводити по ГДК хлориду заліза.

Примітки. 1) у випадках визначення недиференційованого за складом пилу (аерозолю) допускається приймати значення ГДК його: максимальної разової — 0,5 мг/куб. м, середньодобової — 0,15 мг/куб. м, 3-й клас небезпечності. Ці значення не стосуються аерозолів органічних і неорганічних сполук (металів, їх солей, пластмас, біологічних, лікарських препаратів і ін.), для яких встановлюються відповідні ГДК;

2) загальна запиленість, що створюється викидами підприємств та інших об’єктів з вмістом твердих аерозолів різних хімічних сполук, у повітряному середовищі навколишньої житлової забудови не повинна перевищувати ГДК, встановленої для недиференційованого за складом пилу (див. п. 1 приміток).

243.3. Орієнтовний безпечний рівень впливу речовин (далі — ОБРВ) — це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовно безпечною при дії на людину та встановлюється як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини в атмосферному повітрі населених пунктів. ОБРВ подані на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та починає діяти після затвердження головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін. Значення ОБРВ представлені у ГН 2.2.6.-166-2009 «Орієнтовно безпечні рівні впливу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць», що затверджені Постановою головного державного санітарного лікаря України від 11.12.2009 р № 34 «Про затвердження значень гігієнічних нормативів хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць».

243.4. Двоокис вуглецю (СO2) — вуглекислий газ, який є одним із основних чинників явища «парникового ефекту», що регулюються Кіотським протоколом. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008–2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. За точку відліку парникових газів був взятий 1990 рік. Згідно з протоколом для кожної країни встановлюється максимально допустима межа викидів.

Кіотський протокол пропонує кілька механізмів. Перший — торгівля квотами. Якщо країна не використовує на 100 % дозвіл на викид парникових газів (квоту), вона може продати його іншій державі. Другий механізм — проекти спільного впровадження. Згідно з Кіотським протоколом розвинені держави разом з країнами з перехідною економікою можуть здійснювати спільні проекти зі зниження викидів на територіях цих країн, а потім «ділити» отриманий ефект — «передавати» один одному отримані «одиниці зниження викидів».

Згідно з науковими прогнозами, за умови повного виконання протоколу всіма сторонами конвенції, до 2050 року ці заходи змогли б зменшити глобальну температуру на 0,02-0,28 градуси. Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 року.

У Звіті ООН з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі» однією з основних рекомендацій є оподаткування вуглецю як механізму зниження викидів парникових газів в атмосферу. Поступове підвищення податків на вуглець може стати впливовим інструментом для зміни структури стимулів для інвесторів. Поєднання податків з контролем над викидами має бути спрямованим на скорочення викидів до рівня 30 % до 2020 р.[297].

Таким чином, запровадження ставок податку за викиди СО2, по-перше, відповідає вимогам Кіотського протоколу, по-друге, сприяє впровадженню інноваційних технологій щодо зменшення викидів парникових газів, по-третє, відповідає практиці екологічного оподаткування розвинених країн світу.

243.5. На сьогодні відомо близько 4 млн хімічних сполук і з кожним роком їх кількість збільшується. Необхідність довготривалого періоду вивчення властивостей даних сполук, у т. ч. вивчення їх біологічного впливу на людину та компоненти навколишнього природного середовища, зумовлює відсутність встановлених показників гранично-допустимих концентрацій, орієнтовно безпечних рівнів впливу та/чи класу небезпечності. Тому ставки податку за викиди даних речовин (сполук) встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті.