Стаття 270. Об’єкти оподаткування

Стаття 270. Об’єкти оподаткування

270.1. Об’єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

270.1. Щодо особливостей загального визначення поняття «об’єкт оподаткування» — див. коментар до ст. 22 ПК України.

270.1.1. Розглядаючи об’єктом оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, слід звернутися до загального визначення «земельна ділянка», яке закріплено у п. 14.1.74 ст. 14 ПК України (див. коментар до цієї статті).

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами), а також земельна частка (пай), що перебуває у власності чи користуванні, у тому числі на умовах оренди. Розмір орендної плати, як і податку на землю, не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря, а обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель (див. коментар до ст. 289 ПК України).

Відповідно до Земельного кодексу України від 10.25.2001 р. є кілька категорій земель.

270.1.2. У цьому пункті коментованої статті закріплено, що об’єктом оподаткування є земельні частки (паї), які перебувають у власності. Зміст та особливості права власності щодо земельних часток (паїв) — див. коментар до п. 269.1.1 ст. 269 ПК України.