Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)

Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)

179.1. Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Кодексу або інших законів України.

179.2. Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

виключно від податкових агентів крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.

179.3. Платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Форма такої довідки встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.

179.4. Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави за станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав за станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку за станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі за станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим розділом.

179.5. Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Кодексу.

179.6. Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладаються на таких осіб:

опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) — щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

179.7. Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Сума податкових зобов’язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом

179.8. Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

179.9. Форма податкової декларації встановлюється Міністерством фінансів України, виходячи з таких умов:

загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує (несе) незначна кількість платників податку;

податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;

відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов’язання фінансового характеру, інформація щодо вказаних відомостей членів сім’ї, надаються окремими категоріями громадян, визначеними відповідно до законодавства;

розрахунки окремих видів доходів (витрат), мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов’язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку.

Бланки податкових декларацій мають безоплатно надаватися органами державної податкової служби платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

179.10. Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися з запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати роз’яснення щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

179.11. Фізичні особи у випадках та обсягах, визначених законом, подають податкову декларацію, де зазначаються відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов’язання фінансового характеру, а також в додатку до податкової декларації інформація щодо вказаних відомостей членів сім’ї в усіх випадках її подання, передбачених законом.

Податкова декларація та додатки до декларації подаються фізичною особою згідно з цією статтею протягом будь-якого податкового періоду у звітному податковому році із зазначенням доходів (активів) за станом на день її подання.

179.12. За зверненням платника податку орган державної податкової служби, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

179.1. Загальний обов’язок громадян щодо щорічного подання декларацій про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому Законом до податкових інспекцій за місцем проживання, визначений частиною 2 ст. 67 Конституції України. Норма п. 16.4 ст. 16 Податкового кодексу України безпосередньо зобов’язує платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені Законом, і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи платників податку на доходи фізичних осіб визначений ст. 170 Податкового кодексу України. Обов’язок щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкову декларацію) покладено на платників, визначених у ст. 162 Податкового кодексу України.

179.2. Відповідно до цього пункту платник податку на доходи фізичних осіб звільняється від обов’язку подання податкової декларації в тих випадках, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів та/або від операцій купівлі-продажу (міни) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні яких був сплачений податок (див. коментар до ст. 172, 173. 174 Податкового кодексу України). Крім того, згідно із підпунктом «є» пункту 176.1 платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

За платником податку зберігається обов’язок щодо подання декларації, якщо це прямо зазначено ст. 179 Податкового кодексу України, незалежно від джерел отримання доходів таким платником (наприклад, див. коментар до п. 179.1, 179.3 Податкового кодексу України).

179.3. Платники податку — резиденти (див. коментар до пп. 4.1.215 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України), які виїжджають за кордон для проживання на території будь-якої держави, не мають постійного місця проживання на території інших держав і мають намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання таким резидентом службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом)[225], зобов’язані подати органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше закінчення 60 календарних днів, що передують виїзду. Після надходження податкової декларації орган державної податкової служби зобов’язаний протягом 30 календарних днів перевірити визначене податкове зобов’язання.

179.4. У цьому пункті певні категорії платників податку на доходи фізичних осіб звільняються від обов’язку подання податкової декларації. Незалежно від виду та суми отриманих доходів не зобов’язані декларувати отримані доходи такі фізичні особи:

— неповнолітні (не досягли вісімнадцятирічного віку[226] або недієздатні (не здатні усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними[227] особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

— особи, які перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язнені на території інших держав станом на граничний строк подання декларації;

— особи, які перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

— особи, які перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

179.5. Відповідно до ст. 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна відповідати нормам та змісту податку на доходи фізичних осіб, а також затвердженому центральним контролюючим органом порядку її складання та подання.

179.6. Від імені платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язання щодо заповнення та подання податкової декларації можуть бути покладені на таких осіб:

— щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою, — на опікуна або піклувальника (див. коментар до п. 4 ст. 179 Податкового Кодексу України);

— щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер, — на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців);

— щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом, — на уповноваженого державного виконавця.

179.7. Згідно з цією нормою Кодексу фізична особа повинна самостійно протягом 7 місяців, до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, що була зазначена в поданій ним податковій декларації. Фактично податкова декларація зі сплати податку на доходи фізичних осіб може бути подана у будь-який день протягом строку декларування доходів, а саме — до 1 травня року, що настає за звітним. Проте обов’язок зі сплати податкових зобов’язань і граничний термін декларування доходів розмежовано з метою заохочення рівня добровільності сплати податків, підвищення податкової культури. Після граничного терміну декларування фактично платник податку отримує 120-денне відстрочення зі сплати податку.

179.8. Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум податку відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок платника податків в установі банку або шляхом повернення готівкою за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Суми повернення надміру утриманих (сплачених) платником податку з доходів фізичних осіб розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку.

179.9. Форма податкової декларації встановлюється Міністерством фінансів України.

На сьогодні декларація подається за формою згідно з додатком до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 07.11.2011 р. № 1395.

Цей пункт наділяє платника податку на доходи фізичних осіб правом на здійснення запиту до відповідного органу державної податкової служби до 1 березня року, що настає за звітним періодом з проханням про надання консультації щодо заповнення річної податкової декларації. Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є надання консультацій з питань оподаткування. Згідно з пп. 17.1.1 п. 1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової та митної служб, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків і зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю (див. коментар до ст. 52 Податкового кодексу України).

Подання фізичними особами інформації про доходи та майно, крім норм Податкового кодексу України, передбачене також нормами інших законів.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 02.12.2010 р. № 2756-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» особи, які претендують на зайняття посади державного службовця третьої — сьомої категорій, передбачених ст. 25 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу», подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, а також у додатку до податкової декларації зазначаються відомості стосовно членів сім’ї.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої та другої категорій, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», повинна зазначити в податковій декларації також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державним службовцем подається щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

Порядок зберігання і використання довідок та цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особи, які претендують на зайняття посади в органах місцевого самоврядування, повинні декларувати доходи та зобов’язання фінансового характеру. Згідно зі ст. 13 Закону України від 07.06.2001 р. № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої — сьомої категорії, подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, а також у додатку до податкової декларації вказуються зазначені відомості стосовно членів сім’ї.

Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої та другої категорій, повинна зазначити в податковій декларації також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається посадовою особою органів місцевого самоврядування щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

Згідно зі ст. 25 Закону України від 17.11.1992 р. № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов’язаний при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх повноважень, але не пізніше 1 травня року, наступного за звітним фінансовим роком, подавати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), із зазначенням відомостей про себе та членів своєї сім’ї (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти), про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі і за кордоном, а також про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

179.10. Податкові органи зобов’язані безоплатно надавати консультації платникам податків щодо заповнення річної податкової декларації. Такі консультації надаються на безоплатній основі лише протягом перших 2 місяців року, що настає за звітним податковим періодом.