Стаття 104. Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Стаття 104. Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах

104.1. Надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах, за міжнародними договорами України, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням визначених цією статтею особливостей.

104.2. Контролюючий орган після отримання документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, у тридцятиденний строк визначає відповідність такого документа міжнародним договорам України. У разі невідповідності такого документа повертає його компетентному органу іноземної держави. Якщо зазначений документ визнано таким, що відповідає міжнародним договорам України, контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах у порядку, передбаченому статтею 42 цього Кодексу.

104.3. Податковий борг в міжнародних правовідносинах перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день надсилання такому платнику податків податкового повідомлення.

Контролюючий орган після отримання документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, у тридцятиденний строк визначає відповідність такого документа нормам міжнародних договорів України. За загальним правилом документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, складається у письмовій формі.

Документ супроводжується:

а) оригіналом або завіреною копією рішення компетентного органу іноземної держави про нарахування податкового боргу в міжнародних правовідносинах або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуваної Сторони;

б) викладенням підстав для нарахування суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах;

в) копією відповідних законодавчих актів або, якщо це неможливо, викладом відповідного закону, на підставі якого було здійснено нарахування суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

В окремих випадках додатково може надаватися будь-який інший документ, необхідний для здійснення стягнення.

У міжнародному договорі може встановлюватися спрощена форма документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, наприклад, шляхом встановлення необхідності відповідних реквізитів та зазначення суми заборгованості.

У будь-якому разі контролюючий орган повинен визначити відповідність такого документа нормам конкретного міжнародного договору України з іноземною державою. При цьому, зокрема, перевірити факт ратифікації такого договору Верховною Радою України, термін набрання ним чинності, наявність застережень, терміни втрати чинності тощо.

У разі невідповідності документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, а також, якщо інформації, надісланої іноземною державою, недостатньо для надіслання платнику податків податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах у порядку, передбаченому ст. 42 цього Кодексу, контролюючий орган повертає його компетентному органу іноземної держави.

Нормами ст. 104 встановлено загальний порядок отримання виконавчого документа іноземної держави та надсилання платнику податків податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах. Слід звернути увагу на те, що «податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах» тут і далі в тексті Податкового кодексу використовується як назва форми документа, за яким виникає зобов’язання платника податків сплатити в Україні на користь іноземної держави суми податку або іншого платежу. У такому випадку контролюючий орган виступає агентом іноземної держави у відносинах з платником податків — резидентом, внаслідок чого і виникають особливості регулювання таких відносин, визначених цією главою.

Йдеться про офіційний курс Національного банку України, відповідно до якого робляться перерахунки у національній валюті.