Стаття 317. Порядок обчислення і сплати збору

Стаття 317. Порядок обчислення і сплати збору

317.1. Споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

317.2. Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

317.3. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.

317.4. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Форма податкової декларації встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

317.1. Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 8 липня 2010 року № 2467-VI[416] споживач — юридична особа або фізична особа-підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо або сировину.

Згідно з абзацем 15 статті 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 9 грудня 1999 року № 2246[417], споживач — фізична особа населення, якій надаються послуги з газопостачання для побутових потреб (приготування їжі, підігріву води та опалення приміщень) відповідно до договору.

Згідно з пунктом 12 статті 2 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року 2456-VI[418] (набув чинності з 1 січня 2011 року) бюджетні установи — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок, відповідно, державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Діяльність інших споживачів природного газу, які відносяться до суб’єктів електроенергетики, регламентується Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР[419]. Зокрема, суб’єкти електроенергетики в цьому Законі розуміються як суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.

317.2. Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання» від 30 червня 2011 року № 1112[420] було встановлено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 3023,50 грн за 1000 м³.

Така ж ціна встановлена для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів» від 30 червня 2011 року № 1111[421]).

Згідно з Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих» від 13 липня 2010 року[422] затверджено граничний рівень ціни на природний газ для суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води) на рівні 1309,20 грн за 1000 м³ з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.

Слід зазначити, що підвищення цін на природний газ за регульованим тарифом, у свою чергу, призводить до збільшення нарахованої суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для вищезазначених категорій споживачів природного газу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 28 січня 2009 року № 36[423] з 1 лютого 2009 року граничні рівні цін на природний газ, що встановлюються Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України установам і організаціям, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам та іншим суб’єктам господарювання, підлягали коригуванню в наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу, щодо офіційного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 року, за формулою:

Цс = Цб х (Ксм / Коф),

де Цс — скоригований Національною комісією регулювання електроенергетики України граничний рівень ціни на природний газ у наступному місяці реалізації природного газу для відповідної категорії споживачів;

Цб — базовий граничний рівень ціни на природний газ, установлений Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України для відповідної категорії споживачів, з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, установленого Нацбанком України станом на 1 січня 2009 року;

Ксм — середньомісячний курс гривні до долара США, установлений Національним банком України у місяці реалізації природного газу;

Коф — офіційний курс гривні до долара США, установлений Нацбанком України станом на 1 січня 2009 року.

Згідно із Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року № 812[424], з 1 серпня 2010 року було затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру «Артек» та Українського дитячого центру «Молода гвардія», а саме:

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 29 липня 2010 року № 944 «Про затвердження цін на природний газ для потреб релігійних організацій»[425] встановлено ціни на природний газ для потреб релігійних організацій у розмірі роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення (крім обсягів, що використовуються такими організаціями для виробничо-комерційної діяльності).

Ціну природного газу без урахування тарифів на транспортування і постачання природного газу споживачам та суми ПДВ потрібно визначати шляхом ділення на 1,02, тобто зменшення на суму цільової надбавки (2 %), а саме:

Цгазу = (Цнкре: 1,2 — Т — П): 1,02,

де Цнкре: 1,2 — граничний рівень ціни на природний газ згідно з постановами Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 30 березня 2006 року № 396, № 397, № 399, № 400 без урахування податку на додану вартість;

Т — тариф на транспортування газу без урахування податку на додану вартість;

П — тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.

317.3. Згідно зі статтею 33 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України податковий період — це встановлений період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період — період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для цього збору залишився календарний місяць.

317.4. Оскільки базовий податковий період з цього збору дорівнює календарному місяцю, податкова декларація має надаватися до податкових органів протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Форма податкової декларації з даного платежу затверджена наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» від 24 грудня 2010 року № 1017[426].

Цим наказом затверджено також форми розрахунку податкового зобов’язання з цього збору окремо для підприємств, організацій та установ (додаток 1) та для населення (додаток 2).

Згідно зі статтею 31 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до статті 57 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

При цьому слід звернути увагу на те, що збір сплачується за місцем податкової реєстрації, а не за місцем постачання природного газу.