Стаття 252. Об’єкт оподаткування

Стаття 252. Об’єкт оподаткування

252.1. Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.

252.2. Для природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.

252.1. Статтею 1 розділу I Закону України від 12.07.2001 р. № 2665-III «Про нафту і газ» визначено термін «нафта» — це корисна копалина, що являє собою суміш вуглеводнів та розчинених у них компонентів, які перебувають у рідкому стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 °C), і є товарною продукцією.

Нафтопродукт — продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.

Поняття «обсяг вантажу» визначено п. 14.1.127 ст. 14 розділу I цього Кодексу як обсяг за договором між перевізником та вантажовідправником.

За договором транспортування трубопровідним транспортом, переміщення здійснюється у вигляді єдиного технологічного процесу, заснованого на природних властивостях нафти (газу тощо) як сировини, і всі технологічні операції з переміщення здійснюються в єдиній статичній системі трубопроводів. У цьому договорі особливе значення мають технологічні операції, у тому числі операції з обліку нафти та нафтопродуктів.

Облік нафти та нафтопродуктів проводять засобами контролю згідно з чинними інструкціями (Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв’язку та Держспоживстандарта від 20.05.2008 № 281/171/578/155). Відповідно до норми п. 4.2.1 зазначеної Інструкції облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту ведеться в одиницях маси.

Поняття «податковий період» визначено у ст. 33 розділу I цього Кодексу.

252.2. Для природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.

Газ — корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 €С) і є товарною продукцією (термін вживається у такому значенні відповідно до ст. 1 розділу I Закону України від 12.07.2001 р. № 2665-ІІІ «Про нафту і газ»).

Аміак рідкий технічний, згідно з ГОСТом 6221-90, відповідає таким технічним характеристикам: масова частка аміаку не менше 99,9 % (марка А); 99,6 % (марки Ак, Б), масова частка азоту не менше 82 %.

При обчисленні рентної плати за транспортування природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків обсягів транспортованих вантажів природного газу або аміаку на відповідну відстань, згідно з узгодженими маршрутами транспортування:

де Аі — обсяги транспортованих вантажів природного газу (тис. м³) або аміаку (т);

Ві — відстань відповідних маршрутів їх транспортування;

n — кількість маршрутів транспортування.

Поняття «відповідний маршрут», «маршрут транспортування» визначені у п. 14.1.33 та 14.1.110 ст. 14 розділу І цього Кодексу.

Платник рентної плати визначений пп. 251.1 та 251.2 цього Кодексу.