Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
203.2. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
203. Стаття містить порядок надання податкової накладної та строки проведення розрахунків з бюджетом. Відповідно до пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 цього Кодексу для подання податкової декларації з податку на додану вартість встановлені такі строки:
якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Пунктом 49.20 статті 49 Кодексу визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Кодексу платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період — квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Відповідно до підрозділу 8 розділу XX Кодексу з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Кодексу оподаткування суб’єктів малого підприємництва здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» усім платникам єдиного податку, у тому числі й тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість, встановлено квартальний податковий період подання звітності, у тому числі і з податку на додану вартість. При цьому не передбачено такого податкового періоду як місяць. Враховуючи вищевказане, платники податку на додану вартість, які є суб’єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та є платниками єдиного податку за ставкою 6 відсотків, подають податкові декларації щоквартально. Заява про застосування квартального податкового періоду такими платниками не подається; з моменту переходу на загальну систему оподаткування застосовується місячний податковий період.
Для новозареєстрованих платників податку, незалежно від того, добровільною чи обов’язковою була їх реєстрація, можливості застосування квартального податкового періоду Кодексом не передбачено.
Таким чином, право на щоквартальне подання податкової звітності з податку на додану вартість зберігається лише за платниками єдиного податку, які сплачують єдиний податок за ставкою 6 відсотків і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Усі інші платники податку на додану вартість подають податкову звітність з податку на додану вартість щомісячно.
Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 розділу II Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 розділу II Кодексу визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому Кодекс, на відміну від Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі — Закон 2181), не передбачає перенесення строку сплати податкового (грошового) зобов’язання у разі, коли останній день сплати такого зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.
Таким чином, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення рішення та/або за днем узгодження податкового (грошового) зобов’язання, а у випадку самостійного визначення податкового зобов’язання у податковій декларації (звітній/новій звітній) — десятий календарний день, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання такої податкової декларації.
Пунктом 203.2 статті 203 розділ V Кодексу визначено, що платник податку на додану вартість зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Враховуючи вищевикладене, останнім днем сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, самостійно визначених платником у податковій декларації з податку на додану вартість буде тридцятий календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (для платників, які подають звітність щомісячно), та п’ятдесятий календарний день, що настає за останнім днем звітного (податкового) кварталу (для платників, які подають звітність щоквартально).