Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від майнових прав підопічного;

2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;

3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

4) укладати договори щодо іншого цінного майна.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

1. Опікун вчиняє правочини від імені осіб віком до чотирнадцяти років та недієздатних. Але деякі правочини він вправі вчиняти тільки за наявності згоди органу опіки та піклування. Така згода має даватись шляхом видання розпорядчого акту органу опіки та піклування.

2. Опікун не має права без згоди органу опіки та піклування відмовлятися від майнових прав підопічного та видавати письмові зобов'язання від імені підопічного. Наведені тут положення пп. 1 та 2 ч. 1 ст. 71 ЦК належить застосовувати з урахуванням того, що поняття відмови від майнових прав та видачі письмових зобов'язань не слід тлумачити широко. Передання майнових прав, що здійснюється за відповідну плату, не є відмовою, як і прийняття письмово оформленого зобов'язання за відповідну плату не є «видачею письмового зобов'язання».

3. Опікун не вправі укладати від імені підопічного без згоди органу опіки та піклування договори, що підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, «в тому числі договори про розподіл або обмін житлового будинку, квартири».

4. Заборону опікунам укладати договори щодо іншого цінного майна слід тлумачити як таку, що поширюється як на передання такого майна, що належить підопічному, іншим особам, у власність чи користування за плату, так і на придбання такого майна у власність підопічного або одержання його в користуванні.

5. На вчинення правочинів, що зазначені в ч. 1 ст. 71 ЦК, піклувальник вправі давати згоду лише за наявності розпорядчого акта органу опіки та піклування про надання дозволу на вчинення такого правочину.

6. Стаття, що коментується, не визначає форми, в якій повинна даватися згода піклувальника на вчинення правочину підопічним. Оскільки надання такої згоди є вчиненням правочину, при цьому слід додержуватись правил про форми правочинів (ст. 205, 206 ЦК), тобто згода повинна надаватись в письмовій формі. Правило ч. 2 ст. 32 ЦК про письмову форму та нотаріальне посвідчення згоди на вчинення неповнолітніми правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна має за аналогією застосовуватись і до вчинення таких правочинів обмежено дієздатними особами.