Стаття 1205. Відшкодування шкоди у разі припинення юридичної особи, зобов’язаної відшкодувати шкоду

1. У разі припинення юридичної особи, зобов’язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

У цьому разі вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред’являються до ЇЇ правонаступників.

2. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов’язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

1. Частина 1 ст. 1205 ЦК встановлює спеціальне правило, яким передбачає правонаступництво на стороні боржника у зобов’язаннях щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, у разі припинення боржника — юридичної особи з правонаступництвом. У таких випадках потерпілий не може пред’явити вимогу про дострокове припинення зобов’язання, як це передбачено ч. 1 ст. 107 ЦК.

2. У разі ліквідації юридичної особи має здійснюватись капіталізація платежів для їх виплати потерпілому або особам, передбаченим ст. 1200 ЦК, в майбутньому в строки та порядку, що встановлені законодавством. Капіталізація здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю [297].

3. Капіталізація має здійснюватись у такий спосіб, щоб була забезпечена виплата всіх сум відшкодування потерпілому або іншим особам, передбаченим ст. 1200 ЦК, в межах строку, встановленого законом, або впродовж всього життя потерпілого або інших зазначених осіб. При цьому тривалість життя визначається відповідно до середньої тривалості життя для чоловіків і жінок в Україні (п. З Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю).

4. Абзац другий ч. 2 ст. 1205 ЦК слід визнати таким, що не має предмета правового регулювання, а тому не підлягає застосуванню. Цивільне праві) не знає такого суб’єкта, як ліквідаційна комісія. Відповідно до ч. 2 ст. 105 ЦК для здійснення дій, спрямованих на припинення юридичної особи, створюється ліквідаційна комісія, комісія з припинення юридичної особи тощо. Зазначається про можливість призначення ліквідатора. Комісія чи ліквідатор здійснюють повноваження щодо управління справами юридичної особи, що припиняється (ч. 3 ст. 105 ЦК). Отже, ні ліквідаційна комісія, ні ліквідатор не можуть бути визнані тими суб’єктами, на яких може бути покладено обов’язок капіталізації платежів за рахунок свого майна у разі відсутності майна юридичної особи, що ліквідується.

5. З наведених у попередньому пункті коментаря міркувань є неможливим пред’явлення потерпілим позову до ліквідаційної комісії.